“Усе це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків” (1Кор.10:11). ХП 193.1
Настанови, дані в Писаннях Старого Завіту, є таким же словом Христа, як і повчання Нового Завіту. Христос так само був Викупителем людства під час написання Старого Завіту, як і тоді, коли прийшов на землю в людському єстві. Він надав стародавньому Ізраїлю таку ж сприятливу можливість здійснювати своє спасіння, як і тим, хто безпосередньо слухав Його слова. ХП 193.2
Характер, сформований за Божою подобою, — це єдиний скарб, який люди можуть взяти із цього світу в майбутній. Характер, який ми сформували в цьому світі, визначить нашу вічну долю. Те, що найцінніше у нинішньому житті, залишиться цінним і в прийдешньому віці. Майбутнє людини залежить від того, під який вплив вона підпадає. Якщо людина плекає спадкові нахили до зла, догоджаючи тілесним примхам, апетиту і пристрастям, то це означає, що вона ніколи не зможе увійти у Царство Боже. Але людина, яка вгамовує і приборкує злі нахили, яка прагне бути керованою Духом Ісуса Христа, постійно перетворюється... ХП 193.3
Характер Христа був явлений у житті Авеля, Ноя, Сифа, Еноха, Авраама, Йосифа, Мойсея, Ісуса Навина, Самуїла, Давида і багатьох інших людей, про яких написано, що їхній характер був схвалений Богом. Як протилежний приклад, нам відома історія Каїна, а також усіх тих, хто сформував характер, несумісний з істиною, вірністю, послухом і праведністю. Всі мали можливість виявити себе або членами сім'ї Каїна, або членами царської сім'ї... Чистоту і святість можна придбати виключно через Христа... ХП 193.4
Ми повинні прислухатися до голосу Христа, Який промовляє до нас через Своє створення, а також через стовп хмари, оскільки наш вічний добробут залежить від послуху Божому голосу. Будемо ж поводити себе обачно, прислухаючись до настанов, які Христос дав через святих людей сивої давнини для добра усім прийдешнім поколінням. ХП 193.5
Усе заплановане Богом, усе, чого лише доторкалася Його рука, — це уроки, записані як пересторога для нас, для яких настав кінець віків. Те, що було колись, повториться знову. Схвальні слова чи слова осудження Христа доходять до нашого часу через усі віки. Від нашого ставлення до викладених фактів залежать наші духовні і вічні інтереси. Господь завжди має на увазі те, що говорить, і говорить лише те, що має на увазі1Лист 34, 1899 р.. ХП 193.6