“Як же настало виповнення часу, Бог послав Свого Сина аби викупити підзаконних, щоб ми прийняли усиновлення” (Гал.4:4-5). ХП 33.1
Прихід Спасителя був провіщений людям ще в Едемі. Коли Адам і Єва вперше почули цю обітницю, вони чекали її виконання якнайшвидше. Вони з великою радістю сприйняли народження свого первістка, сподіваючись, що він, можливо, і буде Визволителем. Але виконання обітниці затримувалося. Ті, хто її вперше почув, померли, не дочекавшись її виконання. Від днів Еноха ця обітниця передавалася через патріархів і пророків, зберігаючи в свідомості людей живу надію на скорий прихід Спасителя. А Він все не приходив. Пророцтво Даниїла відкривало час Його пришестя, проте не всі правильно тлумачили цю вістку. Рука гнобителя немилосердно тяжіла над Ізраїлем, і багато людей були готові вигукнути: “Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння” (Єзек.12:22). ХП 33.2
Але, як зорі рухаються у безмежному просторі за визначеними орбітами, так і плани Божі не знають ні поспіху, ні зволікання. У символах великої темряви і димучого вогнища Бог відкрив Авраамові рабство Ізраїля в Єгипті, оголосивши, що воно триватиме чотириста років. “Після цього, — сказав Він, — вони вийдуть з великим маєтком” (Бут.15:14). Марно проти цих слів боролися всі сили гордої імперії фараона. “Саме того дня, — згідно з обітницею Божою, — вийшли всі Господні війська з єгипетського краю” (Вих.12:41). Так само на небесній Раді був визначений час Першого пришестя нашого Господа Ісуса Христа, і коли настав час, Ісус народився у Віфлеємі. ХП 33.3
“Як же настало виповнення часу, Бог послав Свого Сина”. Провидіння керувало рухом народів, людськими спонуканнями та впливом, поки світ не був готовий до Пришестя Спасителя. Це був час, коли всі народи об'єднались під єдиним правлінням, одна мова набула найбільшого поширення і була визнана літературною. Розпорошені по всіх краях юдеї збирались у Єрусалимі на річні свята. Повернувшись додому, вони розповсюджували вістку про Прихід Спасителя… ХП 33.4
І хоч зовсім не багато людей по-справжньому розуміли місію Христа, скрізь очікували Приходу могутнього Князя, Котрий заснує Ізраїльське царство і визволить народи1Христос — надія світу, c. 21-22. ХП 33.5