“І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на його жертву не подивився” (Бут.4:4-5). ХП 34.1
Господь дав Каїну й Авелю цілком конкретні вказівки з приводу жертви, яку вони мали приносити Йому. Авель, пастух овечок, послухався Господа і приніс Йому у жертву ягня. Заколене ягня символізувало Божого Агнця, Який колись буде вбитий за гріхи світу. Каїн приніс у жертву вирощені ним плоди землі. Він не бажав бути залежним від Авеля у своєму жертвоприношенні, тому й не захотів просити у нього ягня. Йому здавалося, що результати його праці досконалі, і він запропонував їх Богові... ХП 34.2
Каїн говорив з Авелем про їхні жертви і звинуватив Бога в небезсторонності. Авель переконував свого брата, нагадуючи йому слова Божого повеління щодо жертвоприношень, які вимагав Господь. Каїн розлютився ще більше через те, що молодший брат посмів його повчати. Він допустив, щоб його серце наповнилося заздрістю і ревністю. Він зненавидів свого брата через те, що Господь виявив йому Свою перевагу. ХП 34.3
Роздумуючи над ситуацією, Каїн сердився все більше й більше. Він розумів, що припустився помилки, коли приніс Господу лише зі свого майна, не запропонувавши Богові прийнятну Ним жертву — ягня. І все ж він твердо вирішив виправдати себе і осудити Авеля. Через Каїна діяв сатана, навіюючи йому думку про вбивство брата... ХП 34.4
На прикладі цієї історії Господь бажає навчити кожного, що Його Слову потрібно коритися беззастережно. Каїн і Авель уособлюють два класи людей — нечестивих і праведних, тих, котрі йдуть власним шляхом, і тих, які сумлінно тримаються Господнього шляху, творячи суд і справедливість... ХП 34.5
Авель не намагався силоміць примусити Каїна виконувати Божу настанову. Якраз навпаки: Каїн, підбурюваний сатаною і переповнений гнівом, застосував насилля. Розлютившись від того, що йому не вдалося примусити Авеля не послухатися Бога, а також нарікаючи на те, що Бог прийняв жертву Авеля і відкинув його приношення, яке, по суті, свідчило про невизнання потреби у Спасителі, Каїн убив свого брата. ХП 34.6
Дві категорії людей, яких уособлюють Каїн і Авель, існуватимуть до самою кінця земної історії. Слухняні Богові, ті, котрі чинять по правді, не вестимуть війни з порушниками святого Божого Закону. І навпаки, ті, які не поважають Божого Закону, пригнічують і переслідують інших людей за їхні переконання. Вони йдуть за своїм проводирем, який звинувачує Бога, а також тих, котрі прагнуть досконалості через послух... Дух, який спонукує одних людей звинувачувати, осуджувати, кидати у в'язниці і вбивати інших людей, все більше поширюється у нашому світі. Але саме цей дух завжди притаманний людям, які чинять супроти Божих принципів1Рукопис 136, 1899 р.. ХП 34.7