“Чого ти розсердився і чому похмурніло обличчя твоє? Коли чиниш добре, то будь погідний, а коли ні, то гріх на порозі підстерігає” (Бут.4:6-7). ХП 35.1
У праці Божих дітей завжди наступає час перевірки і випробування. Богові не до вподоби, щоб ми усіх, від малого до великого, огороджували від відповідальності, яка має бути перевіркою характеру. Бог відкриє Себе і наділить Своїми якостями простих людей, які шукають Його. Сатана також відкриє себе, наділяючи кожну душу, яку спокутує, своїми вадами: злими підозрами, лихослів'ям, вкладаючи в їхні уста звинувачення проти своїх ближніх. ХП 35.2
При такому стані речей Господь не зможе захистити тих, хто стає на бік ворога, бо Господь не чинить насилля над людським розумом. Він посилає Свої яскраві промені світла подібно до світильника, аби вести і скеровувати усіх, котрі бажають ходити у променях, що походять від Нього. Це світло, — Його Слово, — світильник для наших стіп. Проте, якщо люди нехтують стежиною, освітленою небесними променями, і обирають шлях, який був би до вподоби їхнім ненаверненим серцям, вони спотикатимуться у темряві, не знаючи об що або чому вони спіткнуться. Вони звинувачуватимуть і ненавидітимуть усіх, котрі ходять прямими дорогами. ХП 35.3
Історія Каїна і Авеля буде повторюватися й надалі. Каїн, приносячи Господу жертву, фактично наполягав на виконанні власних планів. Авель чітко виконував вказівки Господа. Він не бажав іти шляхом Каїна. Хоч жертва Каїна зовнішньо виглядала цілком прийнятною, у ній не вистачало того, без чого взагалі не можна говорити про жертву — крові заколеного ягняти. Між двома братами не могло бути жодної згоди, а тому суперечка стала неминучою. Авель не міг поступитися Каїну, бо в такому разі він також виявився б винуватим у непослусі конкретному повелінню Бога... ХП 35.4
Господь прийняв приношення Авеля, бо воно було правильним. Жертва Авеля була цінною, оскільки уособлювала план Божого викуплення, який передбачав дорогоцінну жертву Єдинородного Божого Сина, Котрий був надією і спасінням грішного людського роду. ХП 35.5
Каїн вельми розгнівався, усвідомивши, що Бог прийняв жертву Авеля і не звернув уваги на його жертву через те, що у ній був відсутній справжній символ майбутнього Викупителя світу. Господь також не відмовився від Свого шляху та від Своєї волі, аби лише зберегти прихильність Каїна. “Чого ти розсердився і чому похмурніло обличчя твоє? Коли чиниш добре, то будь погідний, а коли ні, то гріх на порозі підстерігає” 1Лист 16, 1897 р.. ХП 35.6