“Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі” (2Петр.1:16). ХП 374.1
Ми повинні молитися про Божественну просвіту, проте залишатися вельми обережними і не поспішати приймати все те, що називають новим світлом... Мені була показана хитрість, до якої вдається ворог, переключаючи увагу людей на якесь незрозуміле другорядне питання, котре до кінця нам не відкрито або не має суттєвого значення для спасіння... ХП 374.2
Дозвольте принципам триангельської вістки виявитися ясно й чітко. Величні основи нашої віри витримають будь-який тягар, який буде на них покладено.1Рукопис 82, 1894 р.; Рев'ю енд Геральд, 4 листопада 1965 р. ХП 374.3
Нашим служителям необхідно взяти за правило не говорити про свої особливі ідеї та відмовитися від приблизно такої настанови: “Ти маєш розуміти це питання так само, як я його розумію, інакше не зможеш спастися”. Проганяйте геть подібну самозакоханість! Велика робота, яку необхідно постійно звершувати, полягає у завоюванні душ для Христа... ХП 374.4
Незабаром для Божого народу настане скорботний час, проте не слід постійно говорити про це людям, звертаючи їхню увагу лише на майбутні випробування. У народі Божому справді має відбутися потрясіння і просіювання, але нині це не є тією істиною, яку треба нести церквам; потрясіння буде наслідком відкидання проповідуваної істини. ХП 374.5
Служителі не повинні вважати, ніби мають якісь особливі, передові ідеї, тому люди, котрі не приймають цих ідей, будуть просіяні, а Бог обере Собі народ, який піде вперед і вгору до перемоги. Сатана досягає своєї мети не лише тоді, коли християни перебувають у теплому лаодикійському стані, вважаючи, що вони багаті і нічого не потребують, а й тоді, коли вони, випереджаючи Христа, виконують роботу, яку Він ніколи не доручав їм. Обидва класи людей однаковою мірою є каменем спотикання. ХП 374.6
Окремі ревні служителі напружують усі сили, намагаючись бути оригінальними. Проте вони припускаються серйозної помилки, прагнучи запропонувати увазі слухачів щось несподіване, дивовижне, інтригуюче, чого інші, як їм здається, не знають. Однак часто буває, що й самі служителі не знають, про що вони говорять... ХП 374.7
Інші служителі від природи войовничі... Їм подобається вступати в полеміку і відстоювати свої особливі погляди, однак вони мусять відмовитися від цієї схильності, оскільки така поведінка не сприяє розвитку християнських чеснот. Працюйте на повну силу і станьте відповіддю на молитву Христа про те, щоб Його учні були єдині, як Він єдиний з Отцем. 2Там же, Рев'ю енд Геральд, 11 листопада 1965 р. ХП 374.8