“Моліться також і за нас, щоби Бог відчинив нам двері Слова, аби звіщати таємницю Христа, через яку я і ув'язнений, щоб я відкрив її так, як мені належить звістити” (Колос. 4:3, 4). ЗПІ 112.2
Бог наділяє талантами не довільно. Той, Хто знає всіх і все, дав кожному свою роботу. Люди, яким Він довірив багато, не повинні хвалитися, адже те, чим вони володіють, не належить їм; це дано їм на випробувальний термін, і чим більше вони отримали, тим більше повинні повернути. День у день Бог випробовує людей: чи визнають вони Його Подателем усього, що мають. Він уважно спостерігає, чи виявляться вони гідними вічних багатств. Їхня вічна доля залежить від того, як вони поводяться зі своїми дорогоцінними талантами. ЗПІ 112.3
З усіх дарів, якими Бог наділив Своїх дітей, жодний не містить у собі стільки благословень, як дар мови. Мовою ми переконуємо і настановляємо, мовою підносимо молитви і хвалу Богові, мовою відкриваємо ближнім любов Викупителя. Бог бажає, щоб ми присвятили цей дар Його служінню, вимовляючи тільки такі слова, які підуть на користь оточуючим. І якщо в наших серцях править Христос, наші слова являтимуть чистоту, красу і пахощі характеру, сформованого й вихованого Ним. Але якщо ми керовані ворогом будь-якого добра, наші слова відображатимуть його думки і почуття. Стежте за своїми словами. Присвятіть свій дар мови на служіння Господу, бо одного разу Він вимагатиме за нього звіт. ЗПІ 112.4
Кожен з нас впливає на тих, із ким доводиться спілкуватися. Здатність впливати на ближніх дана нам від Бога, і ми відповідальні за те, як її використовуємо. Згідно з Божим задумом наш вплив має бути на добро, однак кожен з нас приймає рішення, чи виявиться цей вплив чистим та облагороджувальним, чи діятиме подібно до отруйної малярії. Учасники Божественної природи справляють христоподібний вплив. Святі ангели супроводжують їх на шляху, і всі, з ким вони спілкуються, отримують допомогу і благословення. Ті ж, хто не приймає Христа як свого особистого Спасителя, не можуть впливати на ближніх на добро... Такі люди самі втрачають будь-яку надію на вічне життя і своїм прикладом відвертають інших від істинного шляху. Слідкуйте за тим, який ваш вплив; це “ваше служіння розуму” — справляти вплив на користь справи Господа (Ознаки часу, 21 січня 1897 р.). ЗПІ 113.1