Go to full page →

2 травня. Субота призначена для всього людства ЗПІ 160

“І святу Свою суботу Ні вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея” (Неєм. 9:14). ЗПІ 160.1

Деякі люди дотримуються думки, що субота була дана тільки для євреїв, але Бог цього ніколи не говорив. Він доручив суботу Своєму народові Ізраїлю як священну відповідальність; проте сам факт, що місцем проголошення Свого Закону Господь обрав Синайську пустелю, а не Палестину, свідчить, що Він призначив суботу для всього людства. Закон Десяти Заповідей такий же древній, як і творіння. Тому постанова про суботу стосується не лише євреїв, тобто стосується їх не більшою мірою, ніж усіх інших створених істот. Бог зробив дотримання суботи обов'язковим для всіх людей. ЗПІ 160.2

Ісус сказав: “Субота для людини”. Тому нехай кожен, хто ризикує бути обманутим у цьому питанні, слухає Боже Слово, а не людські твердження. ЗПІ 160.3

В Едемі Бог сказав Адамові про дерево пізнання: “Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день іди твоєї від нього ти напевно помреш!” “І сказав змій до жінки: Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло”. Адам послухався голосу сатани, який говорив через його жінку; він повірив іншому голосу, а не тому, що проголосив Закон в Едемі. ЗПІ 160.4

Кожна людина проходить через таке саме випробування, що й Адам та Єва в Едемі. Як дерево пізнання добра і зла було розташоване посередині Едемського саду, так і. Заповідь про суботу — посередині Десятислів'я. Щодо дерева пізнання добра і зла була проголошена заборона: “Не їж від нього, бо... помреш”. А про суботу Бог сказав, щоб не опоганювали її, а святили. “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”. Як дерево пізнання було випробуванням для Адама на послух, так і Четверта Заповідь є випробуванням, за допомогою якого Бог перевіряє вірність усіх Своїх дітей. Досвід Адама має бути пересторогою для нас до кінця часу. Він застерігає нас не приймати жодного запевнення з уст ані смертних людей, ані ангелів, яке усуває хоча б одну риску або йоту священного Закону Єгови (Рев'ю енд Геральд, 30 серпня 1898 р.). ЗПІ 161.1