“Моя мати й Мої брати — це ті, що слухають Слово Боже й виконують” (Луки 8:21). ВУС 235.1
Ісус любив дітей і завжди навчав їх добра. Він дбав про бідних і нужденних, навіть будучи дитиною. Він прагнув порадувати всіх, з ким спілкувався, але, незважаючи на Його м'якість і покірність, ніхто не міг схилити Його до вчинку, який суперечив би Божому Слову. Одні захоплювалися досконалістю Його характеру й часто шукали Його товариства, інші ж, хто ставив людські вислови вище за Боже Слово, відверталися від Нього й уникали спілкування з Ним... ВУС 235.2
Коли Ісус побачив жертвоприношення, які здійснюються в храмі, Святий Дух показав Йому, що Його життя так само має бути принесене в жертву за життя світу... З ранніх років Його охороняли небесні ангели, однак Його життя було суцільною довгою боротьбою із силами темряви. Сатана постійно оточував Його всілякими спокусами та випробуваннями. Він схиляв людей до хибного розуміння Його слів, щоб вони не отримали спасіння, яке Він прийшов принести їм... ВУС 235.3
Він вірно виконував Божі повеління й цим дуже відрізнявся від інших, котрі нехтували Божим Словом. Його бездоганне життя було докором для них, і багато хто уникав Його присутності, але були й такі, що шукали спілкування з Ним, оскільки почували себе спокійно поруч з Ним... ВУС 235.4
Він не падав і не сумував. Він був вище за труднощі життя, ніби постійно перебував у світлі Божого обличчя. Він терпляче зносив образи й у Своїй людській природі став прикладом для всіх дітей і молоді. ВУС 235.5
Христос із великою повагою та любов'ю ставився до Своєї матері. Хоч вона нерідко вмовляла Його й спонукала до того, щоб Він чинив так, як хотіли того Його брати, Він жодного разу не виявив ані найменшої неповаги... ВУС 235.6
Марія вкрай засмучувалася, коли до неї приходили священики й начальники зі скаргами на Ісуса, але мир і впевненість поверталися в її занепокоєне серце, коли її Син показав їй, що сказано про Його справи в Писанні. Часом вона вагалася, чию сторону обрати — Ісуса чи Його братів, які не вірили, що Він посланий від Бога, але вона бачила достатньо доказів, щоб переконатися в Його Божественному характері (Наставник молоді, 12 грудня 1895 р.). ВУС 235.7