“Бо маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха” (Євр. 4:15). ВУС 242.1
На самому початку Свого служіння Христос прийняв хрещення від Івана. Вийшовши з води, Він схилився на березі Йордану та підніс Отцеві таку молитву, якої Небо ніколи раніше не чуло... Небеса відкрилися, і голуб, ніби сяюче золото на вигляд, опустився на Ісуса, і з уст Всевишнього Бога прозвучали слова: “Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав”. ВУС 242.2
Ця промовиста відповідь на молитву Божого Сина сповнена для нас найглибшого значення... ВУС 242.3
Кожний може знайти спокій, мир і впевненість, підносячи молитви до Бога в Ім'я Його дорогого Сина. Як відкрилося Небо у відповідь на молитву Христа, так воно відкриється у відповідь і на наші молитви... ВУС 242.4
Від Йордану Ісус пройшов шлях до пустелі спокуси. “І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів. І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібом”... ВУС 242.5
Адам не встояв у питанні апетиту, і Христу належало перемогти ту саму спокусу. Сила, яка спочивала на Ньому, зійшла безпосередньо від Отця, і Він не повинен був використовувати її заради Себе Самого... Він зустрів ворога й протистояв йому силою Божого Слова. “Не самим хлібом житиме людина, — сказав Він, — але кожним словом, що виходить з Божих уст”... ВУС 242.6
Христос пройшов через цей досвід заради нас. Його приклад у перемозі над апетитом вказує шлях до перемоги тим, хто бажає бути Його послідовником. ВУС 242.7
Христос пережив ті самі спокуси, що й будь-який представник людського роду, але Божої волі не було на те, щоб Він використав Свою Божественну силу заради Себе Самого. Якби Він не виступав як наш представник, невинність Христа позбавила б Його від усіх цих мук, але саме через Свою невинність Він так гостро відчував напади сатани. Усі страждання, які є результатом гріха, вилилися в лоно безгрішного Божого Сина. Сатана жалитиме Христа в п'яту, але кожний біль, який Він переніс, будь-яка скорбота й тривога були частиною Плану нашого викуплення. Кожний удар, нанесений ворогом, обертався проти нього самого. Христос уражав змія в голову (Наставник молоді, 21 грудня 1899 р.). ВУС 242.8