Відгукнувшись на заклик Генеральної Конференції відвідати Австралію для допомоги в організації освітньої роботи, Еллен Уайт прибула до Сіднея 8 грудня 1891 року. Вона прийняла запрошення не дуже охоче, оскільки бажала продовжити роботу над більш об'ємною книгою про життя Христа. Незабаром після приїзду в неї почалося ревматичне запалення, яке прикувало її до ліжка на вісім місяців. Незважаючи на сильні болі, сестра Еллен продовжувала писати. На початку 1893 року вирушила до Нової Зеландії, де працювала до кінця року. Повернувшись до Австралії наприкінці грудня, відвідала перше австралійське табірне зібрання. На цьому зібранні були складені плани щодо створення навчального закладу. Ці плани були здійснені в Куранбонзі, за сто п'ятдесят кілометрів на північ від Сіднея, де була організована школа, котра згодом стала Авондейлським коледжем. Еллен Уайт придбала неподалік ділянку землі і побудувала там до кінця 1895 року будинок під назвою “Саннісайд”. Вона проживала в цьому будинку, займаючись літературною діяльністю та відвідуючи громади аж до повернення до Сполучених Штатів у серпні 1900 року. ВУС 10.1
1892, червень | Промова на відкритті Австралійської біблійної школи у двох орендованих будинках у Мельбурні. |
1892 | Вихід у світ книг “Дорога до Христа” і “Служителі Євангелія”. |
1894, січень | Участь у складанні планів зі створення постійно діючого навчального закладу в Австралії. |
1894, 23 травня | Відвідання Куранбонга. |
1895, грудень | Переїзд до садиби “Саннісайд” в Куранбонзі, де була написана більша частина книги “Христос — надія світу”. |
1896 | Вихід у світ книги “Небесні принципи щасливого життя”. |
1898 | Вихід у світ книги “Христос — надія світу”. |
1899-1900 | Заохочувала створення Сіднейського санаторію. |
1900 | Вихід у світ книги “Наочні уроки Христа”. |
1900, серпень | Від'їзд з Австралії і повернення до Сполучених Штатів. |