1 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, УПО — Приповісті 7:1
2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, УПО — Приповісті 7:2
3 прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого! УПО — Приповісті 7:3
4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений! УПО — Приповісті 7:4
5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова. УПО — Приповісті 7:5
6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна, УПО — Приповісті 7:6
7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, УПО — Приповісті 7:7
8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, УПО — Приповісті 7:8
9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. УПО — Приповісті 7:9
10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, УПО — Приповісті 7:10
11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: УПО — Приповісті 7:11
12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... УПО — Приповісті 7:12
13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: УПО — Приповісті 7:13
14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! УПО — Приповісті 7:14
15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! УПО — Приповісті 7:15
16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, УПО — Приповісті 7:16
17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... УПО — Приповісті 7:17
18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! УПО — Приповісті 7:18
19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: УПО — Приповісті 7:19
20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... УПО — Приповісті 7:20
21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила, УПО — Приповісті 7:21
22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення, УПО — Приповісті 7:22
23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... УПО — Приповісті 7:23
24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте: УПО — Приповісті 7:24
25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її, УПО — Приповісті 7:25
26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті! УПО — Приповісті 7:26
27 °ї дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат... УПО — Приповісті 7:27