1 І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками. УПО — Луки 6:1
2 А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу? УПО — Луки 6:2
3 І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним? УПО — Луки 6:3
4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним? УПО — Луки 6:4
5 І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі! УПО — Луки 6:5
6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла. УПО — Луки 6:6
7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження. УПО — Луки 6:7
8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став. УПО — Луки 6:8
9 Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити? УПО — Луки 6:9
10 І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова! УПО — Луки 6:10
11 А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом? УПО — Луки 6:11
12 І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога. УПО — Луки 6:12
13 А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав: УПО — Луки 6:13
14 Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, УПО — Луки 6:14
15 Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, УПО — Луки 6:15
16 Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став. УПО — Луки 6:16
17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону, УПО — Луки 6:17
18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися. УПО — Луки 6:18
19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла. УПО — Луки 6:19
20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше. УПО — Луки 6:20
21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. УПО — Луки 6:21
22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. УПО — Луки 6:22
23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. УПО — Луки 6:23
24 Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте. УПО — Луки 6:24
25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати. УПО — Луки 6:25
26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні! УПО — Луки 6:26
27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. УПО — Луки 6:27
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. УПО — Луки 6:28
29 Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. УПО — Луки 6:29
30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай. УПО — Луки 6:30
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. УПО — Луки 6:31
32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить. УПО — Луки 6:32
33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять. УПО — Луки 6:33
34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. УПО — Луки 6:34
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! УПО — Луки 6:35
36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! УПО — Луки 6:36
37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. УПО — Луки 6:37
38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. УПО — Луки 6:38
39 Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? УПО — Луки 6:39
40 Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. УПО — Луки 6:40
41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? УПО — Луки 6:41
42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого! УПО — Луки 6:42
43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий. УПО — Луки 6:43
44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фі? із тернини, винограду ж на глоду не рвуть. УПО — Луки 6:44
45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його! УПО — Луки 6:45
46 Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю? УПО — Луки 6:46
47 Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: УПО — Луки 6:47
48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! УПО — Луки 6:48
49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна! УПО — Луки 6:49