1 А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум. УПО — Луки 7:1
2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав. УПО — Луки 7:2
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його. УПО — Луки 7:3
4 Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому. УПО — Луки 7:4
5 Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив. УПО — Луки 7:5
6 І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою. УПО — Луки 7:6
7 Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає. УПО — Луки 7:7
8 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить. УПО — Луки 7:8
9 Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! УПО — Луки 7:9
10 А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб! УПО — Луки 7:10
11 І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу. УПО — Луки 7:11
12 І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста. УПО — Луки 7:12
13 Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач! УПО — Луки 7:13
14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань! УПО — Луки 7:14
15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері. УПО — Луки 7:15
16 А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм! УПО — Луки 7:16
17 І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні. УПО — Луки 7:17
18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх, УПО — Луки 7:18
19 і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? УПО — Луки 7:19
20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? УПО — Луки 7:20
21 А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір. УПО — Луки 7:21
22 І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина. УПО — Луки 7:22
23 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! УПО — Луки 7:23
24 А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його? УПО — Луки 7:24
25 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських. УПО — Луки 7:25
26 На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка. УПО — Луки 7:26
27 Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! УПО — Луки 7:27
28 Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього. УПО — Луки 7:28
29 І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням. УПО — Луки 7:29
30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього. УПО — Луки 7:30
31 І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони? УПО — Луки 7:31
32 Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... УПО — Луки 7:32
33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона. УПО — Луки 7:33
34 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. УПО — Луки 7:34
35 І виправдалася мудрість усіма своїми ділами. УПО — Луки 7:35
36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. УПО — Луки 7:36
37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, УПО — Луки 7:37
38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила... УПО — Луки 7:38
39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця! УПО — Луки 7:39
40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю. УПО — Луки 7:40
41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. УПО — Луки 7:41
42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? УПО — Луки 7:42
43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво. УПО — Луки 7:43
44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. УПО — Луки 7:44
45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. УПО — Луки 7:45
46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила... УПО — Луки 7:46
47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. УПО — Луки 7:47
48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи! УПО — Луки 7:48
49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи? УПО — Луки 7:49
50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі! УПО — Луки 7:50