Ти стала свавільною, зухвалою й відчайдушною. У твоєму серці немає місця Божій благодаті. Тільки силою Господа ти досягнеш стану, коли зможеш прийняти Його благодать і стати знаряддям праведності. Бог вимагає контролю не тільки над думками, а й над пристрастями і почуттями. Твоє спасіння залежить від того, наскільки управлятимеш собою в цьому питанні. Пристрасть і почуття — могутня сила. Якщо вони неправильно використовуються, або викликані невірними спонуканнями, або виявлені не там, де потрібно, то здатні призвести тебе до загибелі, зробивши жалюгідною невдахою без Бога і без надії. ВМ 52.2
Необхідно рішуче й наполегливо контролювати уяву, аби пристрасті й почуття були підкорені розумові, совісті й характеру. Ти перебуваєш у небезпеці, оскільки саме тепер ти за крок від того, аби принести вічне життя в жертву на вівтар пристрасті. Пристрасть здобуває повний контроль над усім твоїм єством — яка пристрасть? — Низька та згубна за своєю природою. Поступившись їй, ти наповниш гіркотою життя твоїх батьків, завдаш смутку й ганьби твоїм сестрам, пожертвуєш своїм характером та втратиш Небо і славне безсмертне життя. Чи готова ти зробити це? Закликаю тебе: зупинися, не роби більше жодного кроку у своєму свавіллі й нерозважливості, бо на тебе чекають страждання і смерть. Якщо не виявиш самовладання щодо своїх пристрастей і почуттів, то неодмінно здобудеш недобру репутацію серед оточення та накличеш на себе ганьбу, якої не позбудешся до смерті. ВМ 52.3
Ти не слухняна батькам, зухвала, невдячна, неблагочестива і нахабна. Ці жалюгідні риси — плоди порочного дерева. Ти полюбляєш хлопців, тобі подобається робити їх темою своєї розмови. “Чим переповнене серце, те промовляють уста” (Матв. 12:34). Звички зміцнилися й управляють тобою. Ти навчилася обманювати, щоб здійснювати свої наміри і бажання (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [560-562]). ВМ 53.1