Перші тридцять років життя Христа минули в непримітному селищі Назарет. Нечестя мешканців цього селища увійшло в приказки, і цим пояснюється запитання Натанаїла: “Чи може бути щось доброго з Назарета?” Євангелісти дуже мало повідомляють про ранні роки життя Христа. За винятком короткої розповіді про Його подорож із батьками до Єрусалима, ми маємо лише одне просте повідомлення: “Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній” (Луки 2:40). ВМ 53.2
Христос — наш приклад у всьому. За Божим провидінням Його юні роки минули в Назареті, де через характер його мешканців Він був змушений постійно наражатися на спокуси. Щоб залишатися чистим і непорочним у цьому осередку гріха й нечестя, Ісусу необхідно було виявляти пильність. Христос обрав це місце не Сам. Для Нього це місце обрав Його Небесний Отець, щоб характер Ісуса був перевірений і випробуваний різноманітним чином. У ранні роки життя Христос пройшов через суворі випробування, труднощі й боротьбу, аби сформувати досконалий характер, який зробить Його досконалим прикладом для дітей, молоді і дорослих. ВМ 53.3
Діти й молодь часто живуть у несприятливому для християнського життя оточенні і досить охоче поступаються спокусам. Виправдовуючи свій гріховний спосіб життя, вони посилаються на це несприятливе оточення. Христос обрав усамітнення, а завдяки працелюбству й постійній зайнятості роботою Він не накликав на Себе спокуси, натомість тримався осторонь товариства тих, чий вплив розбещував. Христос ступив на найбільш вибоїстий шлях, яким будь-коли довелося йти дітям чи молоді. Йому не було призначене життя достатку й неробства. Його батьки були бідними людьми, чиї засоби для існування залежали від їхньої щоденної важкої праці. Тому життя Христа було життям бідності, самозречення й нестатків. Він розділяв зі Своїми батьками їхнє життя, сповнене старанності й працелюбства. ВМ 54.1