“Випробовуйте себе самих, чи ви у вірі; досліджуйте самі себе. Чи ви не знаєте самі себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки ви не ті, ким повинні бути” (2Кор.13:5). ДПХ 146.1
Немає нічого згубнішого, ніж підступність гріха. Хазяїн цього світу спокутує, засліплює і веде до загибелі. Сатана не виставляє напоказ свої спокуси. Він майстерно маскує їх. Спокушені душі роблять один крок і готуються вже до наступного. О, як тішиться сатана, коли бачить, що люди охоче натрапляють на його принаду і йдуть шляхом, на який він сам штовхає їх! ДПХ 146.2
Ретельно досліджуйте самих себе у світлі Божого Слова і запитуйте себе: яке в мене серце? Воно чисте чи зіпсоване? Чи оновлений я у Христі, а може, у мене тілесне серце, лише зовні прикрите новим одягом? Судіть Божим судом і подивіться на себе у Божому світлі, чи немає потаємного гріха, беззаконня чи ідола, якого ви ще не полишили? Моліться так, як ніколи раніше не молилися, щоб не обдурив вас сатана і щоб ви не були безпечними і порожніми. ДПХ 146.3
Один з гріхів — ознака останніх днів — полягає в тому, що ті, котрі називають себе християнами, більше полюбляють світські розваги, аніж Бога. Будьте щирими. Уважно досліджуйте себе. Як мало лишається таких, котрі після ретельного дослідження можуть підвести погляд до небес і сказати: “Я більше люблю Бога, ніж хтивість”, або: “Я помер для світу, і коли Він, моє життя, з'явиться, тоді я постану перед Ним в Його славі”. ДПХ 146.4
О, Божа любове і ласко! Які ви дорогоцінні! Коштовніші від чистого золота! Благодать, як ніщо інше, підноситься й ушляхетнює. Вона з'єднує серце людини з небесами. У той час, як люди довкола захоплені світською метушнею, пошуками задоволення і нерозважливістю, ця благодать спрямовує нас до небес, звідки ми чекаємо Спасителя. Душа лине до Бога, щоб отримати прощення і мир, праведність і непідробну святість. Спілкування з Богом і роздуми про небесне реформують, уподібнюють до Христового і наш характер. ДПХ 146.5