“Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його? У кого чисті руки та щире серце, і хто не присягав на марноту своєї душі, і хто не присягав на оману” (Псал.23:3-4). ДПХ 147.1
Душа, з'єднана з Христом, чинитиме опір усякому беззаконню і принаді гріха. Така людина щоразу більше буде уподібнюватися до яскравого, сяючого світла, її життя стане переможним. Вона не слабне, а постійно зміцнюватиметься. ДПХ 147.2
Нехай ніхто не вводить вас в оману. Якщо ви виношуєте у серці гордощі, самолюбство, прагнення до першості, марнослав'я, нечисті зазіхання, нарікання, незгоди, гіркоту, брехню, наклепи, то Христос не живе у вашому серці. Ви повинні виробити християнський характер, який встоїть у годину випробовувань. ДПХ 147.3
Пізнавши істину, ви повинні пережити навернення, бо інакше у час випробовування впадете. Божі діти покликані досягти вищого ідеалу. Вони повинні бути “вибраним народом, царственним священством, народом святим, ревним до добрих діл” (1Петр.2:9; Тит.2:14). Христос не тому помер за вас, щоб ви прагнули до уподобань і звичаїв сучасного світу. ДПХ 147.4
У славні оселі увійде тільки той, хто тут, на землі, щирим серцем прагнув до небес. Тоді подумайте: чи не про земне я дбаю? Чи мої думки чисті? Чи дихаю я атмосферою неба? Чи, навпаки, живу в розпусті? Чи я щирий, посвячений християнин, який служить Богові в чистоті і красі святості? Щиро запитайте себе: чи я є дитиною Божою, чи ні? ДПХ 147.5
У всіх наших громадах повинно відбутися повне навернення. Скрізь повинна виявитись перетворююча Божа сила. Не відкладайте день свого приготування. Не задрімайте непідготовленими, не маючи у ваших світильниках олії. Не лишайтесь у небезпечній невизначеності. Серйозно запитайте себе: де я зараз перебуваю — чи серед спасенних або ні? Залишусь я вірним, чи ні? Пам'ятайте: встоїть того дня тільки той, у кого чисті руки й серце. ДПХ 147.6
Божа дитина постійно лишається справжнім християнином, і тоді небеса — відкриті для неї. ДПХ 147.7