Коли настав день П'ятдесятниці, всі вони були однодушно разом. Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи (Дії 2:1, 2). ДББ 228.1
Дух зійшов на учнів, котрі чекали й молилися, в усій повноті, досягнувши кожного серця. Безмежний відкрився Церкві у Своїй силі. Здавалося, що ця сила протягом віків стримувалася, і тепер Небо раділо можливості злити на Церкву багатства благодаті Духа. Під впливом Духа слова покаяння і сповідання змішувалися з похвальними піснями за прощені гріхи. Лунали слова подяки й пророцтва. Усе Небо низько схилилося над землею, щоб споглядати мудрість цієї незрівнянної, незбагненної любові та захоплюватися нею. Глибоко вражені апостоли вигукнули: “У цьому Божа любов!” Вони прийняли посланий дар. Якими ж Були результати? Меч Духа, знову відточений і загартований сяйвом небесних блискавок, торував шлях крізь невір'я. Тисячі наверталися за один день… ДББ 228.2
Вознесіння Христа на Небо було знаком того, що Його послідовники отримають обіцяне благословення. На нього вони мали чекати, перш ніж узятися за виконання своєї справи. Христос, увійшовши небесними ворітьми, був посаджений на престол при загальному поклонінні ангелів. Щойно ця церемонія була завершена, Святий Дух щедрими потоками зійшов на учнів і Христос був воістину прославлений тією славою, котру мав у Отця від віковічних часів. Злиття Духа в день П'ятидесятниці було ознакою Неба, що коронація завершилася. Згідно зі Своєю обітницею Він послав Своїм послідовникам Святого Духа з Неба на знак того, що прийняв усяку владу на Небі й на Землі як Цар і Священник та є Помазаником над Своїм народом (Дії апостолів, c. [38, 39]). ДББ 228.3
Бог бажає дати нам таке саме благословення за умови, що ми будемо прагнути до нього настільки ж серйозно. Після злиття Свого Духа на перших учнів Господь не зачинив небесні джерела. Ми так само можемо повною мірою випробувати на собі Його доброту. Небо наповнене скарбами Божої благодаті, і ті, хто приходить до Бога з вірою, можуть претендувати на все, що Він обіцяв (Біблійний коментар АСД. Т. 6. С. 1055). ДББ 229.1