Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі (1 Петра 3:8). ДББ 277.2
Христос прийшов зробити спасіння доступним для всіх. На Голгофському хресті Він заплатив безмежну ціну за викуплення світу, що гине… Він здійснював Свою місію для грішників — грішників усіх станів з кожного коліна і племені… Ті, що найбільш заблудлі і грішні не були позбавлені Його уваги; Він трудився в першу чергу для тих, хто найбільше потребував принесеного Ним спасіння. Що більше грішникам потрібно було змінитися, то сильніше Він був у них зацікавлений, то більше Він їм співчував і то ревніше Він працював для них. Його велике і любляче серце сповнилося співчуття до тих, у кого склалося найбільш безнадійне становище і хто найбільше потребував Його благодаті, що перетворює. ДББ 277.3
Нам потрібно розвивати у себе дух, з яким Христос працював для спасіння заблудлих. Вони так само цінні для Нього, як і ми. Вони точно так само здатні стати трофеями Його благодаті і спадкоємцями Царства. Однак їм загрожують пастки підступного ворога, вони зазнають небезпек і скверни і без благодаті Христа, що спасає, будуть приречені на неминучу загибель. Якби ми розглядали це питання в правильному світлі, то як би тоді запалало наше завзяття і як збільшилися наші щирі, саможертовні зусилля зблизитися з тими, хто потребує нашої допомоги, наших молитов, нашого співчуття і любові!.. Якщо наші серця пом'якшені й підкорені благодаттю Христа і горять свідомістю Божої доброти і любові, то з них цілком природно буде витікати потік любові, ніжності й співчуття до ближніх (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 603-606). ДББ 277.4
Підійдіть ближче до великого Серця співчутливої любові, і нехай цей потік Божественного співчуття тече в ваше серце, а від вас — у серця інших людей. Нехай ніжність і милість, які Христос явив у Його дорогоцінному житті, будуть для нас прикладом того, як нам слід поводитися з нашими ближніми, особливо з нашими братами у Христі… Ніколи, ніколи не ставайте безсердечними, холодними, байдужими і критично налаштованими людьми. Ніколи не втрачайте можливість підбадьорити людину і вселити в неї надію. Ми не можемо знати, наскільки далекосяжними можуть стати наші ніжні й добрі слова, наші християнські зусилля полегшити чийсь тягар. Тим, хто заблукав не можна допомогти нічим, як тільки духом лагідності, м'якості та ніжної любові (Там само. С. 612, 613). ДББ 278.1