Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, що у світі (2 Петра 1:4). ДББ 278.2
Яка краса характеру відображалася в щоденному житті Христа! Він має у всьому бути нашим взірцем. Над чим нам необхідно працювати передусім — це перетворювати свій характер відповідно до Божого взірця. Благодать Христа повинна цілком відновити людське єство; її тріумф буде повним, коли всі небожителі побачать у вчинках дітей Божих вияв доброти, христоподібної любові і духу безкорисливого служіння іншим (Щоб мені пізнати Його, c. [200]). ДББ 278.3
Кожен повинен здобути особистий досвід. Ніхто не може розраховувати на спасіння, покладаючись на досвід іншого. Кожен з нас повинен пережити особисту зустріч з Христом, аби в подальшому ми могли правильно представляти Його світу. “Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою” (2 Петра 1:3). Ми не маємо права виправдовувати свій потворний характер, запальну вдачу, егоїзм, заздрість, ревнощі або будь-яку іншу нечистоту душі, тіла або духу… ДББ 279.1
Ми повинні навчитися від Христа. Ми повинні знати, ким Він є для тих, кого викупив. Нам слід усвідомити, що, віруючи в Нього, ми отримуємо перевагу стати учасниками Божої природи і уникнути пануючого світового розтління. Тоді ми очистимося від усякого гріха, всіх вад характеру. Нам необхідно позбутися кожної гріховної схильності… ДББ 279.2
Оскільки ми — учасники Божественної природи, то спадкові та набуті схильності до зла необхідно видалити з характеру, і тоді ми станемо живою силою до звершення добрих справ. Завжди навчаючись від Божественного Учителя, учасники Його природи, ми співпрацюємо з Богом у подоланні спокус сатани. Бог працює, щоб людина могла стати єдиною з Христом, як Христос єдиний з Богом. Тоді ми сядемо разом з Ним на небесах. Розум спочиває в мирі і впевненості у Христі… У Ньому невичерпна повнота… ДББ 279.3
Бог створив для нас найкращі умови, наділив нас Своєю милістю. Він забезпечив нас багатствами небесної скарбниці, і наш привілей — невпинно черпати з цього джерела (Рев'ю енд Геральд. 24 квітня 1900 р.). ДББ 279.4