А якщо ви Христові, то ви є нащадками Авраама і, згідно з обітницею, — спадкоємці (Гал. 3:29). ДББ 62.3
Про Авраама написано, що він був названий “другом Божим” і стане “отцем усіх віруючих”… ДББ 62.4
Покликання Авраама було справою великої честі‚ оскільки він мав стати батьком народу, котрий протягом багатьох століть буде захисником і хоронителем Божої правди для світу, — народу, через котрого благословляться всі інші народи Землі під час Приходу обітованого Месії (Патріархи і пророки, c. [140]). ДББ 62.5
Народи, по сусідству з якими жив Авраам, шанували його як могутнього князя, мудрого й талановитого вождя. Вплив Авраама поширювався й на них. Його життя і характер‚ які помітно відрізнялися від способу життя ідолопоклонників‚ свідчили на користь істинної віри. Його відданість Богові була непохитною; люб'язність і доброчинність викликали довіру та дружні почуття‚ а його непідробна велич — повагу й пошану. ДББ 62.6
Свою релігію Авраам не ховав ревниво, як коштовний скарб, який може належати лише власникові. Для істинної релігії це недопустимо‚ оскільки такий дух суперечить принципам Євангелія. Якщо Христос перебуває в серці, неможливо приховати або затьмарити світло Його присутності. Навпаки, воно ставатиме щодня дедалі яскравішим, у міру того, як ясне проміння Сонця Праведності розвіюватиме імлу егоїзму та гріха, що огортає душу. ДББ 63.1
Діти Божі є представниками Бога на Землі, і Він бажає, щоб вони були світильниками серед моральної темряви цього світу. Розсіяні по всій землі, у містах і селах, вони є Божими свідками, каналами, через які невіруючий світ дізнається про Його волю та чудеса Божої благодаті. Його намір полягає в тому, щоб усі, причетні до великого спасіння, стали Його місіонерами. Благочестя християнина — мірило‚ за допомогою якого люди світу оцінюють Євангеліє. Випробування‚ перенесені з терпінням‚ вдячність за послані благословення, лагідність, доброта, милосердя й любов, котрі постійно виявляються в житті, є світлом християнина в цьому світі (Там само. С. 133, 134). ДББ 63.2