“І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара. І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: ‘Що ми будемо пити?’” (Вих. 15:23, 24). ЗПІ 379.3
Господь приготував для дітей Ізраїлю урок. Цим наочним уроком стали води Мари — символ хвороб, які обрушилися на людей через гріх. Немає нічого дивного в тому, що мешканці Землі страждають від різних хвороб, адже вони порушують Божий Закон. ЗПІ 380.1
Те саме можна сказати і про дітей Ізраїлю. Вони руйнували бар'єри, які Бог через Своє провидіння спорудив навколо них, намагаючись захистити їх від хвороб, щоб вони жили в добробуті та святості і навчилися послуху у своїй подорожі пустелею. Ізраїльтяни мандрували під керівництвом Христа, Котрий віддав Себе в жертву, аби зберегти народ, який всупереч усім майстерним винаходам сатани завжди пам'ятатиме про Бога. Христос, схований у хмарі, бажав узяти під Своє рятівне крило всіх, хто вирішив чинити Його волю. ЗПІ 380.2
Не випадково на їхньому шляху зустрілася Мара. Ще до виходу ізраїльтян з Єгипту Господь почав давати їм уроки і настанови з метою привести їх до усвідомлення того, що Він — їхній Бог, Визволитель і Захисник. Вони нарікали на Мойсея і на Бога, але Господь прагнув показати їм: якщо вони дивитимуться на Нього, Він визволить їх від усіх труднощів. Негаразди і труднощі, з якими зустрічалися ізраїльтяни, були частиною великого Божого плану, бо Він хотів випробувати їх. ЗПІ 380.3
Підійшовши до вод Мари, “став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити? І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував”... Невидимий для людських очей, Бог залишався Вождем ізраїльтян, їхнім могутнім Зцілителем. Саме Він наділив те дерево необхідними властивостями. Господь хотів показати народові, що Він сильний зцілити людське серце від пороків. ЗПІ 380.4
Христос — великий Лікар не тільки тіла, а й душі. Він повертає нас до нашого Бога. Бог віддав Свого Єдинородного Сина на муки, щоб ми могли скористатися Його цілющою силою для звільнення від усіх наших хвороб (Рукописи, т. 15, с. [29-31]). ЗПІ 380.5