Розділ 21. Об'єднання церкви зі світом
Тоді сатана радився зі своїми ангелами, обговорюючи досягнуті результати. Щоправда, вони втримали від прийняття Істини кілька боязких душ, котрі боялися смерті, проте багато людей, навіть найбоязкіші, прийняли Істину й відразу ж будь-який страх і боязкість залишили їх. Будучи свідками смерті своїх братів, бачивши їхню твердість і терпіння, вони зрозуміли, що Бог та ангели допомагали їм зносити подібні страждання, тому також ставали сміливими і безстрашними. І коли їм потрібно було пожертвувати власним життям, вони зберігали віру з таким терпінням і твердістю, що навіть їхні вбивці тремтіли. Сатана та його ангели вирішили, що існує більш успішний і, зрештою, більш надійний спосіб губити душі. Сили зла бачили: хоч вони приму сили християн страждати, їхні непохитність і світла підбадьорююча надія настільки зміцнювали слабких, що ні ешафот, ні вогонь не могли злякати їх. Вони наслідували благородну поведінку Христа перед лицем Його вбивць, і багато людей, ставши свідками їхньої непохитності й Божої слави, що перебувала на них, були переконані в Істині. Сатана вирішив застосувати більш м'які форми. Він спотворив доктрини Біблії, тому почали глибоко вкорінюватися традиції, які мали занапастити мільйони душ. Приборкуючи свою ненависть, він вирішив не спонукувати своїх прибічників до такого запеклого гоніння, а зробити так, щоб Церква боролася не за віру, колись передану святим, а за різні традиції. Коли йому вдалося схилити Церкву до прийняття пошани й прихильності світу під хибним приводом принести користь для світу, вона стала втрачати Боже благовоління. Мало-помалу Церква втрачала свою силу, оскільки утримувалася від проголошення прямих істин, які зачинили б двері перед любителями задоволень і друзями цього світу.ВБ58 104.1
Нині Церква не є відокремленим, особливим народом, яким була в той час, коли проти неї запалав вогонь гоніння. Чому потьмяніло золото? Яким чином змінилося якнайкраще золото? Я бачила: якби Церква постійно зберігала свій святий, особливий характер, сила Святого Духа, якою були наділені учні Христа, перебувала б у ній. Тоді б хворі зцілялися, бісам було заборонено і вони були вигнані; Церква була б могутньою і вселяла б жах у своїх ворогів.ВБ58 105.1
Я бачила, що безліч людей визнавали ім'я Христа, проте Бог не визнавав їх Своїми. Він не був прихильним до них. Сатана, здавалося, прийняв релігійний вигляд і дуже бажав, щоб люди вважали себе християнами. Йому дуже хотілося, щоб вони вірили в Ісуса, Його розп'яття й воскресіння. Диявол та його ангели самі вірять у це і тремтять. Але якщо ця віра не веде до добрих учинків і не спонукає її сповідників наслідувати самовіддане життя Христа, він спокійний, бо вони прийняли тільки ім'я християн, тоді як їхні серця залишаються тілесними. Він може використати їх на своїй службі успішніше, ніж якби вони не визнавали віру. Під ім'ям християн такі люди приховують свою зіпсутість. Вони залишаються з неосвяченими характерами і злими неприборканими пристрастями. Це дає невіруючим підстави кидати в лице Ісуса Христа докори за їхню недосконалість, картати Його та знеславляти тих, котрі володіють чистою, неопоганеною релігією.ВБ58 105.2
Служителі проповідують привабливе, приємне, що подобається тілесним віруючим. Саме до цього прагне сатана. Такі служителі не насмілюються проповідувати Ісуса та проголошувати викривальні істини Біблії, інакше тілесні віруючі не стали б їх слухати. Багато хто з таких віруючих заможні, тому їх потрібно втримати в церкві, хоч їм такою ж мірою личить перебувати в ній, як і сатані з його ангелами. В очах світу релігія Ісуса постає популярною й почесною. Людям говорять, що визнавці релігії користуватимуться великою повагою світу. Такі повчання вельми відрізняються від повчань Христа. Його вчення і світ — непримиренні між собою. Ті, хто йшов за Ісусом, мали зректися світу. А ці обтічні, приємні розмови походять від сатани та його ангелів. Вони склали план, а християни за назвою здійснили його. Лицеміри і грішники приєднуються до Церкви. Проповідуються приємні байки, які охоче приймаються. Але якби Істину проповідували в її чистоті, вона швидко вигнала б лицемірів та грішників. Однак між так званими послідовниками Христа і світом не існує різниці. Я бачила: якби хибне покривало було зняте з членів церков, виявилися б такі беззаконня, низькість і зіпсованість, що найбоязкіша Божа дитина без усяких ва гань назвала б їх справжнім ім'ям — дітьми їхнього батька, диявола, бо вони чинять його діла. Ісус та все небесне військо з огидою дивилися на цю сцену, однак Бог мав для Церкви вістку — священну і важливу. Якби вона була прийнята, то спричинила б ґрунтовне перетворення в Церкві, пробудила б живе свідчення, яке видалило б лицемірів та грішників і повернуло б Церкві Боже благовоління.ВБ58 106.1
ВБ58 107.1