9 грудня. Як Бог дивиться на велич

“Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?” (Дан. 4:27).ЦДБ 352.1

Сила народів та окремих особистостей не полягає в можливостях і здібностях, які роблять їх нібито непереможними, вона не полягає в їхній хвалькуватій величі. Тільки одне може зробити їх сильними й великими — сила і воля Бога. Своїм ставленням до Його волі вони самі вирішують власну долю.ЦДБ 352.2

Людська історія повідомляє про досягнення людини, її перемоги в битвах, успіхи у спробі здобути земну велич. Божа історія описує людину такою, якою її бачить Небо. У Божественних записах заслуги людини визначаються її послухом Божим вимогам. Її непослух відзначається як такий, що заслуговує покарання, котре людина обов'язково прийме. У світлі вічності буде видно, що Бог поводиться з людьми відповідно до важливого питання послуху або непослуху.ЦДБ 352.3

За сотні років до того, як особистості виходили на арену подій, пророче перо під керівництвом Святого Духа описувало їхню історію...ЦДБ 352.4

Божий голос, який було чути в минулі часи, звучить зі століття у століття через покоління, які з'являлися і зникали. Чи скаже Бог, а Його слова не виконаються? Яка сила спланувала всю цю історію, коли нації одна за одною в передбачених для них часі й місці несвідомо несли свідчення Істини, смислу якої вони самі не знали?...ЦДБ 352.5

У Своєму великому Плані Бог визначив місце для кожної людини. За допомогою істини або неправди, безрозсудності або мудрості кожен здійснює певну мету, приносячи певні результати...ЦДБ 352.6

В очах світу люди, які служать Богові, можуть видаватися слабкими. Вони немов тонуть під натиском лютих хвиль, однак ще одна хвиля — і їх піднімає ближче до Небес. “Я даю їм вічне життя, — каже Господь, — і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук” (Івана 10:28). Хоч царі втратять владу і народи зникнуть, душі, які через віру з'єдналися з Богом, перебуватимуть вічно. “І багато хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту” (Дан. 12:2) (Рукопис 36, 9 грудня 1896 р. Послух — основа успіху).ЦДБ 352.7