Буття 42

1 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?УПО — Буття 42:1

2 І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.УПО — Буття 42:2

3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.УПО — Буття 42:3

4 А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!УПО — Буття 42:4

5 І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.УПО — Буття 42:5

6 А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.УПО — Буття 42:6

7 І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.УПО — Буття 42:7

8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.УПО — Буття 42:8

9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.УПО — Буття 42:9

10 А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.УПО — Буття 42:10

11 Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!УПО — Буття 42:11

12 Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!УПО — Буття 42:12

13 А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.УПО — Буття 42:13

14 І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.УПО — Буття 42:14

15 Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!УПО — Буття 42:15

16 Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!УПО — Буття 42:16

17 І він забрав їх під варту на три дні.УПО — Буття 42:17

18 А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,УПО — Буття 42:18

19 якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.УПО — Буття 42:19

20 А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.УПО — Буття 42:20

21 І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!УПО — Буття 42:21

22 І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...УПО — Буття 42:22

23 А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.УПО — Буття 42:23

24 А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.УПО — Буття 42:24

25 А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.УПО — Буття 42:25

26 І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.УПО — Буття 42:26

27 І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!УПО — Буття 42:27

28 І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?УПО — Буття 42:28

29 І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:УПО — Буття 42:29

30 Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.УПО — Буття 42:30

31 А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!УПО — Буття 42:31

32 Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.УПО — Буття 42:32

33 І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.УПО — Буття 42:33

34 І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.УПО — Буття 42:34

35 І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...УПО — Буття 42:35

36 І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!УПО — Буття 42:36

37 І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.УПО — Буття 42:37

38 А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...УПО — Буття 42:38