Go to full page →

15 лютого. Усиновлені сини і дочки ДББ 60

Наперед призначивши нас для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Своєї волі, для прославлення величі Своєї благодаті, якою Він обдарував нас в улюбленому Сині (Ефес. 1:5, 6). ДББ 60.2

Перш ніж була заснована Земля, було вирішено, що всі, хто виявляє послух, хто через прийняття дару рясної благодаті досягне святості характеру й постане непорочним перед Богом, повинні стати дітьми Божими (Біблійний коментар АСД. Т. 6. С. 1114). ДББ 60.3

Ми всім завдячуємо благодаті, безоплатній благодаті, верховній благодаті. Благодать завіту засвідчила наше всиновлення. Благодать в Особі Спасителя здійснила наше викуплення, відродження й усиновлення в Христі (Свідчення для Церкви. Т.6. С. 268). ДББ 60.4

Коли ми цілковито повіримо, що належимо Йому через усиновлення, то зможемо тішитися Небесами… Ми наближаємося до Нього й можемо підтримувати солодке спілкування з Ним. Ми отримуємо чітке уявлення про Його ніжність і співчуття, і наші серця розтоплюються від споглядання любові, яка нам дарована. Ми відчуваємо, що Христос перебуває в нас. Ми перебуваємо в Ньому й почуваємося добре з Ісусом… Ми відчуваємо Божу любов і спочиваємо в Його любові. Жодна мова не може її описати. Вона перевершує людське розуміння. Ми є одним цілим із Христом, наше життя поховане з Христом у Бозі. Ми впевнені, що коли з'явиться Той, у Кому сховане наше життя, тоді й ми з'явимося з Ним у славі. Із твердою впевненістю ми можемо називати Бога нашим Отцем (Біблійний коментар АСД. Т. 3. С. 1147, 1148). ДББ 60.5

Усі, хто народився як член небесної сім'ї, в особливому розумінні є братами й сестрами нашого Господа. Любов Христа об'єднує членів Його сім'ї; і всюди, де виявляється ця любов, відкриваються Божественні родинні стосунки… ДББ 61.1

Любов до людини — це прояв Божої любові до Землі. Саме з метою прищепити цю любов, зробити нас дітьми однієї сім'ї Цар слави став одне з нами. І коли ми виконуємо Його прощальні слова: “Ось Моя заповідь: щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив” (Івана 15:12); коли любимо світ, як Він його полюбив, тоді для нас Христова місія звершена. Ми підготовлені для Небес, оскільки Небеса — у наших серцях (Бажання віків, c. [638-641]). ДББ 61.2