23 травня. Справжній зразок християнської досконалості

“Але за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх ваших вчинках, бо написано: ‘Будьте святі, бо Я святий’” (1Петр.1:15-16).ВХ 159.1

Божа мета полягає в тому, щоб Його народ усе своє життя прагнув до досконалості і щоб наміри Його дітей перебували під керівництвом і контролем християнського принципу та правильного досвіду. Однак чимало людей не розуміють справжньої мети життя і під впливом виплеканих хибних поглядів жертвують усім найціннішим. Справжня людина — та, котра задля добра ближніх готова жертвувати своїми інтересами; яка, забуваючи про себе, служить для їхнього щастя.ВХ 159.2

Претензії людини на справжню зрілість визначаються тим, як вона використовує дані їй Богом здібності. Лорд Байрон мав рідкісні інтелектуальні обдаровання, проте був людиною, яка не відповідала Божому ідеалу... Цей поет був одним з найгеніальніших людей світу, але Господь визнавав його лише як такого, котрий зловживав дарованими йому талантами. Багато з тих, кого Бог наділив великим розумом і кого світ називав видатними людьми, стали під прапор сатани, використовуючи Божі дари для спотворення істини і загибелі душ...ВХ 159.3

Повною протилежністю таких людей можна назвати Мартіна Лютера. Він не народився принцом і не носив царської корони. З монастирської келії лунав його голос; звідти поширювався його вплив. Він мав щедре, великодушне серце і могутній інтелект, а його здібності були скеровані на благо людства. Лютер сміливо захищав правду і задля своїх ближніх протистояв нападкам світу.ВХ 159.4

Духовне життя — це справжнє благословення для людей. Якщо людина перебуває в гармонії з Богом, вона повністю залежить від Його сили. “Отож, будьте досконалі, як і Отець ваш Небесний досконалий” (Матв.5:48). Справою усього нашого життя має бути постійний рух уперед до досконалості християнського характеру, постійне узгодження з Божою волею; причому необхідно пам'ятати: зусилля, започатковані на Землі, будуть продовжені у вічності. Бог поставив перед людською родиною високий ідеал, і той, хто справді досягнув даної йому Богом гідності, не тільки сприятиме щастю своїх ближніх у цьому житті, але й допоможе їм заслужити нагороду життя вічного (Ознаки часу, 17 червня 1886 р.).ВХ 159.5