Тоді зло було настільки поширене, що Бог сказав: “Знищу людину… з поверхні землі… Однак Ной знайшов прихильність у Господніх очах… Ной був праведним чоловіком, досконалим серед свого оточення. Ной ходив з Богом” (Бут. 6:7-9) (Вибрані вісті. Т. 1. С. 90).ДББ 154.3

Ной проповідував і водночас будував ковчег, як звелів йому Бог, щоб врятувати себе і свою сім'ю. Будуючи ковчег, Ной, за Божим задумом, своїм прикладом переконував усіх, що він сам вірить у те, що проповідує (Духовні дари. Т. 3. С. 65).ДББ 154.4

Ной не забув про Бога, Який милостиво врятував їх, і щойно всі вийшли з ковчега, поставив Йому вівтар і приніс цілопалення… засвідчуючи свою віру у велику жертву Ісуса Христа і висловлюючи свою вдячність Богові за чудесний порятунок їхніх життів. Ноєва жертва піднялася до Бога як приємні пахощі. Усемогутній прийняв її і благословив Ноя і його родину…ДББ 154.5

Щоб людина згодом не лякалася хмар, які збираються, і дощів, які випадають на землю… Бог милостиво запевнив Ноя і його сім'ю Своєю обітницею “Я укладу Мій Заповіт із вами, і більше жодна істота не загине від вод потопу… Ось ознака Заповіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, та між усякою живою душею, яка з вами. Я даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде ознакою Заповіту між Мною і землею. Тож коли наведу Я хмари на землю, то з'явиться веселка в хмарі… Отже, буде райдуга в хмарах, Я бачитиму її, щоби пам'ятати вічний Заповіт між Богом і кожною живою душею в усякому створінні, яке на землі” (Бут. 9:11-16) (Там само. С. 73, 74).ДББ 155.1

Із запевненням, даним Ноєві щодо потопу, Бог пов'язав одну з найцінніших обітниць Своєї благодаті: “Як Я поклявся, що води вже не затоплять більше землі, так Я клянусь, що на тебе не гніватимусь й не сваритиму тебе! Бо зрушаться гори й горби захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і Заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивий до тебе Господь” (Ісаї 54:9, 10) (Патріархи і пророки, c. [107]).ДББ 155.2

3 травня. В Едені

5 травня. Завіт, оновлений з Авраамом