17 грудня. Нарешті вдома!

Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, — те приготував Бог тим, які люблять Його! (1 Кор. 2:9).ДББ 430.4

Насолоджуючись красою землі, подумайте про прийдешній світ, у якому не буде й сліду гріха та смерті, де природа не носитиме на собі й тіні прокляття. Уявіть собі оселю спасенних і пам'ятайте, що вона буде прекраснішою, ніж це може намалювати найсміливіша уява. У різноманітних Божих дарах у природі ми бачимо лише найслабші відблиски Його слави (Дорога до Христа, c. [86]).ДББ 430.5

Прийде час, коли відчиняться небесні брами для Божих дітей, і з уст Царя прекрасною музикою слави полинуть слова благословення: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від сотворення світу” (Матв. 25:34). Тоді викуплені будуть ласкаво прийняті в Небесній Вітчизні, яку приготував їм Ісус (Там само. С. 126).ДББ 430.6

Потім я побачила, як Ісус повів викуплених до воріт міста. Ворота слухняно відчинилися, плавно ковзаючи на блискучих петлях, після чого Ісус запропонував народам, які зберегли істину, увійти всередину. У місті все тішило око. Усюди святі бачили сліпучу славу. Ісус глянув на Своїх викуплених святих — їхні обличчя сяяли славою — і, спрямувавши на них Свій люблячий погляд, сказав Своїм звучним, мелодійним голосом: “Через муки Своєї душі Я бачу плід та й насичуюся. Тепер ви будете вічно насолоджуватися цією сліпучою славою. Вашим страждання прийшов кінець. І більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю”...ДББ 430.7

Мова безсила описати небесну славу. Коли переді мною постає ця картина, у мене перехоплює подих від подиву. Неперевершена велич і велична слава настільки разючі, що я відкладаю перо і вигукую: “О, яка любов! Яка дивовижна любов!” Найбільш піднесена мова не в змозі описати небесну славу і незрівнянну глибину любові Спасителя (Ранні твори. С. 288, 289).ДББ 431.1