У формуванні характеру ніщо не має такого великого значення, як вплив сім'ї. Праця вчителя повинна доповнювати працю батьків, однак не повинна займати її місце. У всьому, що стосується благополуччя дитини, необхідна співпраця батьків і вчителів.ВО 291.6

Співпраця має починатися зі спільної праці самих батька й матері в сімейному житті. Вони несуть спільну відповідальність за виховання своїх дітей і повинні постійно прагнути діяти разом. Нехай вони підкоряться Богові, шукаючи в Нього допомоги для підтримки одне одного. Нехай батьки навчають Своїх дітей бути вірними Богові, вірними принципові і таким чином вірними собі й усім, із ким з'єднані. При такому вихованні діти, прийшовши до школи, не будуть причиною безладу та занепокоєння. Вони стануть підтримкою для своїх учителів, прикладом і заохоченням для інших учнів.ВО 291.7

Батьки, котрі дають дітям таке виховання, навряд чи належать до тих, хто критикує вчителя. Вони розуміють: як інтереси їхніх дітей, так і справедливе ставлення до школи вимагають, аби вони, наскільки можливо, підтримували й шанували того, хто поділяє їхню відповідальність.ВО 292.1

Багато батьків зазнають у цьому невдачі. Своєю поспішною безпідставною критикою вони часто зводять майже нанівець вплив сумлінного самовідданого вчителя. Багато батьків, діти котрих стали зіпсованими внаслідок потурання їм, залишають учителеві неприємне завдання виправляти батьківське недбальство, а потім власною поведінкою роблять це завдання майже безнадійним. Їхня критика й осуд шкільного порядку заохочують дітей до непослуху та закріплюють їхні погані звички.ВО 292.2

Якщо виникає необхідність у критичних зауваженнях або пропозиціях щодо роботи вчителя, про це потрібно говорити вчителеві наодинці. Якщо розмова виявиться безрезультатною, нехай справа буде передана на розгляд керівництва школи. Не припустимо говорити чи робити те, що послаблює повагу дітей до людини, від котрої такою великою мірою залежить їхнє благополуччя.ВО 292.3

Якщо батьки повідомлять учителя про характер своїх дітей та їхні фізичні особливості чи слабкості, це допоможе йому. Доводиться лише жалкувати, що так багато батьків не усвідомлюють цього. Більшість батьків мало цікавлять якості вчителя та співпраця з ним.ВО 293.1

Оскільки батьки рідко знайомляться з учителем, дуже важливо, щоб учитель шукав знайомства з батьками. Він має відвідувати своїх учнів удома і знати, під яким впливом та в якому оточенні вони живуть. Спілкуючись особисто з їхніми сім'ями, знайомлячись з їхнім життям, він може зміцнити узи, що з'єднують його з учнями, та дізнатися, як успішніше працювати з їхніми різними характерами й темпераментами.ВО 293.2

Виявляючи своє зацікавлення сімейним вихованням, учитель чинить подвійне добро. Багато батьків, поглинутих роботою і турботами, втрачають з поля зору можливість справляти добрий вплив на життя своїх дітей. Учитель може багато зробити з метою пробудити таких батьків до усвідомлення їхніх можливостей і переваг. Він зустрінеться і з такими, для котрих почуття їхньої відповідальності є важким тягарем, настільки вони бажають, аби їхні діти стали хорошими й корисними людьми. Часто учитель може допомогти таким батькам нести їхній тягар; спільно радячись, і вчитель, і батьки будуть підбадьорені та зміцнені.ВО 293.3

У процесі сімейного виховання молоді принцип співпраці має незмірну цінність. Дітям наймолодшого віку потрібно допомагати зрозуміти, що вони є частиною “сімейної фірми”. Навіть малюків необхідно привчати виконувати свою частину щоденної роботи, даючи їм відчути, що їхньої допомоги потребують, її цінують. Старші діти мають бути помічниками батьків, посвяченими в їхні плани, аби поділяти їхні обов'язки й тягарі. Нехай батьки та матері знаходять час, щоб навчати своїх дітей; нехай вони покажуть, що цінують їхню допомогу, бажають їхнього довір'я та відчувають задоволення в їхньому товаристві, — і діти не забаряться відповісти тим самим. Тоді не тільки стане легшим тягар батьків і діти отримають практичне виховання безцінної вартості, а й зміцняться сімейні узи та поглибиться сама основа характеру.ВО 294.1

Співпраця має бути духом школи, законом її життя. Учитель, який співпрацює зі своїми учнями, забезпечує собі неоціненну допомогу в підтриманні порядку. У служінні в школі не один хлопець, непосидющість якого призводить до безладу й непослуху, знайде вихід для своєї надмірної енергії. Нехай старші допомагають молодшим, сильні — слабким, і нехай кожен відчуває необхідність робити в міру можливості те, у чому має перевагу перед іншими. Це викликатиме самоповагу і бажання бути корисним.ВО 294.2

Для молоді, батьків, а також учителів буде корисно вивчати уроки співпраці, викладені у Священному Писанні. З-поміж багатьох прикладів зверніть увагу на будівництво скинії — цей наочний урок формування характеру, — коли весь народ об'єднався, “кожен, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим” (Вих. 35:21). Прочитайте, як був відбудований єрусалимський мур тими, хто повернувся з полону. Серед бідності, труднощів і небезпеки велике завдання було успішно виконане, бо “серце народу було, щоб далі робити” (Неем. 3:38). Замисліться над роллю учнів у чуді нагодування Спасителем великої кількості народу. Їжа намножувалася в руках Христа, а учні отримували буханці й віддавали їх натовпові, що очікував хліба.ВО 295.1

“Ми є членами одне одного”. Тому кожний служить “один одному... тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті” (Ефес. 4:25; 1 Петра 4:10).ВО 295.2

Слова, написані про стародавніх творців ідолів, можуть з більш достойною метою бути застосовані як девіз нинішніми будівничими характеру:ВО 295.3

“Один одному допомагає і говорить до брата свого: ‘Будь міцний!’ ” (Ісаї 41:6).ВО 295.4

Підготовка

Дисципліна