Ділові принципи і методи

“Хто в невинності ходить, той ходить безпечно” (Прип. 10:9).

Не існує жодної галузі легітимної діяльності, для котрої Біблія не дала б суттєвих порад. Її принципи старанності, чесності, ощадливості, стриманості, моральної чистоти — це секрет справжнього успіху. Ці принципи, викладені в книзі Приповістей, являють собою скарбницю практичної мудрості. Де може комерсант, ремісник, керівник будь-якого відділу знайти для себе та своїх працівників кращі правила за ті, що містяться в словах мудреця:ВО 132.3

“Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме” (Прип. 22:29).ВО 133.1

“Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде” (Прип. 14:23).ВО 133.2

“Пожадає душа лінюха, та даремно”. “П'яниця і жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття” (Прип. 13:4; 23:21).ВО 133.3

“Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої” (Прип. 20:19).ВО 133.4

“Хто слова свої стримує, той знає пізнання”, але “кожний глупак вибухає” (Прип. 17:27; 20:3).ВО 133.5

“На стежку безбожних не йди”, “чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?” (Прип. 4:14; 6:28).ВО 133.6

“Хто з мудрими ходить, той мудрим стає” (Прип. 13:20).ВО 133.7

“Є приятель, більше від брата прив'язаний” (Прип. 18:24).ВО 133.8

Усе коло наших обов'язків щодо ближніх охоплюють слова Христа: “Усе, що тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, так чиніть їм і ви” (Матв. 7:12).ВО 133.9

Скільки людей могли б уникнути фінансової невдачі і краху, якби прислухалися до застережень, так часто повторюваних та наголошуваних у Святому Письмі:ВО 133.10

“Хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться” (Прип. 28:20).ВО 133.11

“Багатство, заскоро здобуте, — поменшується, хто ж збирає помалу — примножує” (Прип. 13:11).ВО 133.12

“Набування майна язиком неправдивим — це скороминуща марнота шукаючих смерти” (Прип. 21:6).ВО 134.1

“Боржник — раб позичальника” (Прип. 22:7).ВО 134.2

“Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний” (Прип. 11:15).ВО 134.3

“Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, бо їхній Визволитель міцний, — Він за справу їхню буде судитись з тобою!” “Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, — той певно збідніє”. “Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння — на нього воно повертається” (Прип. 23:10, 11; 22:16; 26:27).ВО 134.4

Це принципи, з якими пов'язаний добробут суспільства, світських та релігійних спільнот. Саме ці принципи убезпечують майно і життя. Усім, що уможливлює довір'я та співпрацю, світ завдячує Божому Законові, котрий даний у Божому Слові і рядки котрого, хоч часто майже непомітні і стерті, усе ще можна розпізнати в людських серцях.ВО 134.5

Слова псалмиста: “Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла” (Псал. 118:72) — це твердження, правдиве не тільки з релігійної точки зору. Воно констатує абсолютну істину, визнану діловим світом. Навіть у цей вік з його пристрастю до добування грошей, коли конкуренція така жорстока, а методи такі безпринципні, усе ще залишається широко визнаним факт, що для молодої людини, котра починає життя, чесність, старанність, стриманість, моральна чистота й ощадливість є кращим капіталом, ніж звичайні гроші, скільки б їх не було.ВО 134.6

Однак навіть серед людей, котрі цінують такі якості, вважаючи Біблію їхнім джерелом, мало хто визнає принцип, від якого залежать ці якості.ВО 135.1

В основі ділової чесності і справжнього успіху лежить визнання Божого права на власність. Творець усього — ось справжній Господар. Ми — Його управителі. Усе, що ми маємо, Він довірив нам, аби ми використовували відповідно до Його вказівки.ВО 135.2

Цей обов'язок лежить на кожній людині. Він стосується всієї сфери діяльності людини. Незалежно від того, визнаємо це, чи ні, ми є управителями, котрих Бог забезпечив талантами і здібностями та помістив у світі, щоб ми виконували призначену Ним справу.ВО 135.3

“Кожному його діло” (Марка 13:34) дане, діло, до якого він має здібності, діло, результатом якого буде найбільше добро для нього, його ближніх та найбільша слава для Бога.ВО 135.4

Таким чином наше заняття або покликання є частиною великого Божого плану, і доки воно звершується згідно з Його волею, Він Сам відповідальний за результати. “Бо ми є Божими співпрацівниками” (1 Кор. 3:9). З нашого боку вимагається повна узгодженість з Його вказівками. Отже, не залишається місця для тривоги і занепокоєння. Вимагається старанність, вірність, уважність, ощадливість, обачність. Кожна здібність має бути використана повною мірою. Але покладатися ми будемо не на успішний результат наших зусиль, а на обітницю Божу. Слово, котре годувало Ізраїль у пустелі та підтримувало Іллю в час голоду, володіє такою ж силою і сьогодні. “Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити?.. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться” (Матв. 6:31-33).ВО 135.5

Той, Хто дає людям силу набувати багатство, долучає до цього дару і обов'язок. З усього, що ми набуваємо, Він претендує на певну частку. Десятина належить Господу. “А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева”, “всяка десятина худоби великої та худоби дрібної... — буде святість для Господа” (Левит 27:30, 32). Обітниця, дана Яковом у Бет-Елі, указує, на що поширюється обов'язок: “І зо всього, що даси Ти мені, — сказав він, — дам десятину Тобі” (Бут. 28:22).ВО 136.1

“Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці” (Мал. 3:10) — це Боже повеління. Це не заклик до вдячності чи щедрості, це справа істинної чесності. Десятина — Господня, і Він велить нам повертати Йому те, що належить Йому.ВО 136.2

“Від управителів вимагається, щоб кожний був вірний” (1 Кор. 4:2). Якщо чесність є суттєво важливим принципом ділового життя, то чи не повинні ми визнавати, що наш обов'язок щодо Бога лежить в основі всіх інших?ВО 136.3

Що стосується нашого управління, то на нас покладається обов'язок не тільки щодо Бога, а й щодо людини. Кожна людина в боргу перед безмежною любов'ю Викупителя за дар життя. Їжа, одяг, житло, тіло, розум, душа — це все надбання Його крові. Обов'язком вдячності і служіння, покладеним таким чином на нас, Христос пов'язав нас із нашими ближніми. Він велить нам: “Любов'ю служіть один одному” (Гал. 5:13). “Те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені” (Матв. 25:40).ВО 136.4

“Я боржник, — стверджує Павло, — перед греками і варварами, мудрими і немудрими” (Римл. 1:14). Це стосується і нас. Усе, що робить наше життя більш благословенним за життя інших людей, покладає на нас обов'язок щодо кожної людини, котрій ми можемо допомогти.ВО 137.1

Ці істини необхідно втілювати в усі аспекти життя. Речі, які ми маємо у своєму розпорядженні, не є нашими власними, тому, випускаючи цей факт з уваги, ми ніколи не будемо в безпеці. Ми — лише управителі, і від виконання нашого обов'язку як щодо Бога, так і щодо людини залежить добробут наших ближніх, а також наша власна доля в цьому житті та житті прийдешньому.ВО 137.2

“Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє”. “Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його”. “Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, — напоєний буде і він” (Прип. 11:24, 25; Екл. 11:1).ВО 137.3

“Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступися від думки своєї про це, — свої очі ти звернеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба” (Прип. 23:4, 5).ВО 137.4

“Давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам” (Луки 6:38).ВО 138.1

“Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, — і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!” (Прип. 3:9, 10).ВО 138.2

“Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, — промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір? І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі... І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм” (Мал. 3:10-12).ВО 138.3

“Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх, то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій. І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно у вашому Краї. І дам мир у Краю... і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли” (Левит 26:3-6).ВО 138.4

“Правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!” (Ісаї 1:17).ВО 138.5

“Блаженний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його! Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!” (Псал. 40:2, 3).ВО 139.1

“Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому” (Прип. 19:17).ВО 139.2

Людина, котра здійснює таку інвестицію, накопичує подвійний скарб. Окрім того скарбу, який їй доведеться в кінці залишити (як би мудро вона не набувала його), вона накопичує багатство для вічності — скарб характеру, найцінніший здобуток Землі та Неба.ВО 139.3