5 березня. Надмірно грішний гріх

Гріх і перший бунтівник

Хіба те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки заповіді (Римл. 7:13).ВЯЖ 81.3

З великим милосердям, притаманним Божественному характеру, Бог довго терпів дії Люцифера. Ніколи раніше на Небесах не виявлявся дух незгоди й незадоволення. Це було щось нове — дивне, незрозуміле, таємниче. Люцифер і сам спочатку не розумів справжньої природи своїх почуттів; деякий час він не наважувався висловлювати свої думки і наміри, проте й не докладав зусиль, щоб відігнати їх від себе. Він не усвідомлював, до чого це призведе. Було зроблене все, на що тільки здатні безмежна любов і мудрість, аби переконати Люцифера в його помилці. Безпідставність його незадоволення, наслідки його заколоту — усе це було відкрито йому. Люцифер зрозумів, що неправий. Він бачив, що “Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках” (Псал. 145:17), що Божественні Закони справедливі і він мусить визнати це перед усім Небом… Він уже майже вирішив повернутися до свого Творця, однак гордість не дозволила йому зробити це… Люцифер уперто відстоював власні позиції, розпочавши таким чином велику боротьбу зі своїм Творцем…ВЯЖ 81.4

Повстання сатани мало стати уроком для Всесвіту на всі прийдешні віки — вічним свідченням згубності природи гріха та його жахливих наслідків. Панування сатани, результати його впливу як на людей, так і на ангелів, повинні були показати, до чого може призвести усунення Божественної влади. Це мало також свідчити про те, що своїм добробутом усі створені Богом істоти завдячують Божественному правлінню. Таким чином, історія цього жахливого експерименту, що вилився в повстання, має вічно застерігати святі істоти, оберігаючи їх від неправильного уявлення щодо природи гріха, від скоєння гріха та покарання за нього (Патріархи і пророки, c. [39-43]).ВЯЖ 82.1

Безмежна ціна Жертви, необхідної для нашого викуплення, свідчить про те, що гріх — жахливе зло (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [66]).ВЯЖ 82.2