194. Людина вийшла з рук свого Творця, володіючи досконалим організмом і красивою будовою тіла. Факт, що протягом шести тисяч років вона витримувала дедалі зростаючий тягар хвороб та злочинності, переконливо свідчить про силу витривалості, котрою людина була наділена на початку. І хоч мешканці допотопного світу здебільшого нестримно віддалися гріху, минуло понад дві тисячі років, перш ніж порушення закону природи стало відчутним. Якби Адам від самого початку не володів більшою фізичною силою, ніж сучасні люди, людство вже давно б вимерло.ПЇХ 136.1

Упродовж усіх поколінь від часу гріхопадіння тенденція виродження постійно прогресувала. Хвороби передавалися від батьків до дітей із покоління в покоління. Навіть немовлята в колисці страждають від бід, спричинених гріхом їхніх батьків.ПЇХ 136.2

Мойсей, перший історик, дає досить точний опис суспільного й індивідуального життя на початку історії світу, але ми не знаходимо там відомостей про народження сліпого, глухого, скаліченого або слабоумного немовляти. Не зазначено жодного випадку природної смерті в немовлячому, дитячому або молодому віці. Некрологи у книзі Буття звіщають: “А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він”. “А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ. Та й помер він”. Про інших записи повідомляють: “Та й умер він у старощах добрих, старий і нажившись”. Син помирав раніше за свого батька настільки рідко, що такий випадок вважався гідним запису: “Гаран же помер за життя свого батька Тераха”. Патріархи від Адама і Ноя, за деякими винятками, жили майже тисячу років. Відтоді середня тривалість життя зменшувалася.ПЇХ 136.3

На час Першого приходу Христа людство вже настільки зазнало виродження, що не тільки старих, а й людей середнього віку і молодих приводили та приносили з кожного міста до Спасителя для зцілення від їхніх хвороб. Багато людей мучилися під тягарем невимовних страждань.ПЇХ 137.1

Порушення фізичного закону з його неминучими наслідками — стражданнями і передчасною смертю — переважало так довго, що ці результати вважаються призначеною долею людства; однак Бог не створив людський рід у такому мізерному стані. Такий стан речей спричинений не Провидінням, а людиною. Він був викликаний неправильними звичками — порушенням законів, створених Богом для управління людським існуванням. Постійне порушення законів природи — це постійне порушення Закону Божого. Якби люди завжди виявляли послух Законові Десяти Заповідей, дотримуючись у своєму житті принципів цих Заповідей, не існувало би прокляття хвороб, які сьогодні заполонили світ.ПЇХ 137.2

“Хіба ви не знаєте, що ваші тіла — то храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? Бо ви викуплені за ціну. Отож, прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, що належать Богові] ” (1 Кор. 6:19, 20). Коли люди чинять те, що розтрачує їхні життєві сили або затуманює розум, то грішать проти Бога; вони не прославляють Бога у своєму тілі та у своєму дусі, котрі належать Йому.ПЇХ 137.3

Однак, незважаючи на образу, якої людина завдала Богові, Його любов усе ще поширюється на людський рід. Він дозволяє світлу сяяти, даючи людині можливість побачити: щоб жити досконалим життям, вона повинна підкорятися природним законам, які управляють її єством. Тож наскільки важливо для людини ходити в цьому світлі, використовуючи всі свої як тілесні, так і розумові сили для Божої слави!ПЇХ 138.1

Ми живемо у світі, який опирається праведності й чистоті характеру, а особливо — зростанню в благодаті. Куди б ми не глянули, усюди бачимо опоганення, розтління, спотворення та гріх. Як усе це суперечить тій праці, котра має бути звершена в нас саме напередодні одержання дару безсмертя! Божі вибранці повинні стояти непорочними серед зіпсуття, що буяє навколо них у ці останні дні. Їхні тіла мають бути освяченими, а дух — чистим. Якщо цю справу необхідно здійснити, за неї слід узятися відразу, серйозно і з розумінням. Дух Божий повинен мати абсолютну владу, впливаючи на кожний учинок…ПЇХ 138.2

Люди опоганили храм душі, тому Бог закликає їх пробудитися й усіма своїми силами намагатися повернутися до призначеного їм Богом становища. Переконати і навернути серце не може ніщо інше, окрім Божої благодаті; раби звички можуть отримати силу тільки від Нього, щоб розірвати пута, які зв'язують їх. Для людини, що продовжує потурати звичкам, котрі позбавляють її фізичної, розумової та моральної сили, неможливо принести своє тіло як живу, святу, приємну Богові жертву. Апостол знову закликає: “Не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале” (Римл. 12:2). — ХСБГ [7-11] (1890); ПЗ [19-23]ПЇХ 138.3

Добровільне незнання законів життя

195. Вражає характерна для цього покоління дивна відсутність принципу, котра виявляється в нехтуванні законами життя і здоров'я. Хоч навколо людей сяє світло, проте стосовно цього питання переважає незнання. Основна турбота більшості людей виражена в питаннях: що я їстиму? Що питиму? У що зодягнуся? Незважаючи на все сказане й написане щодо належного поводження з нашими тілами, апетит залишається великим законом, який в основному управляє чоловіками й жінками.ПЇХ 139.1

Моральні сили ослаблені, оскільки чоловіки й жінки не хочуть жити в послуху законам здоров'я і зробити цю велику справу особистим обов'язком. Батьки передають своїм нащадкам власні потворні звички, огидні хвороби псують кров та послаблюють мозок. Більшість чоловіків і жінок залишаються в незнанні щодо законів свого єства, потураючи апетиту і пристрастям ціною інтелекту й моральності, і вони, здається, бажають перебувати в незнанні щодо наслідків порушення ними законів природи. Вони потурають спотвореному апетиту, вживаючи повільно діючі отрути, котрі псують кров та підривають нервові сили, унаслідок чого стягають на себе хворобу і смерть. А друзі цих людей називають результат їхніх дій волею Провидіння. Цим самим вони ображають Небо. Вони повстали проти законів природи і зазнали покарання за таке зловживання її законами. Страждання і смертність переважають тепер усюди, особливо серед дітей. Який великий контраст між цим поколінням і людьми, котрі жили впродовж перших двох тисяч років! — 3С [140, 141] (1872)ПЇХ 139.2

Соціальні наслідки неконтрольованого апетиту

196. Природа висловить свій протест проти кожного порушення законів життя. Вона терпить зловживання, доки можливо; але врешті-решт приходить відплата, котра позначається як на фізичних, так і розумових силах. Відплата не обмежується порушником — результати його потурання можна бачити і в його нащадках, таким чином зло передається від покоління до покоління.ПЇХ 140.1

Сьогоднішня молодь — достовірний показник майбутнього суспільства, і, дивлячись на неї, якого майбутнього ми можемо сподіватися? Більшість із них полюбляє забави і не має бажання працювати. Їм бракує моральної мужності, щоб зректися себе й відгукнутися на вимоги обов'язку. Вони мають обмаль самовладання, збуджуються та гніваються з найменшого приводу. Дуже багато людей різного віку й суспільного становища живуть без принципу й сумління; призвичаєні до неробства й марнотратства, вони занурюються в порок і псують суспільство, так що наш світ перетворюється на другий Содом. Якби апетит і пристрасті перебували під контролем розуму й релігії, суспільство було зовсім іншим. Бог ніколи не мав наміру, аби існував такий нікчемний стан речей, який існує зараз, — він був викликаний грубим порушенням законів природи. — ХСБГ [44, 45] (1890); ПЗ [112]ПЇХ 140.2

Порушені закони: природні і духовні

197. Багатьом хворим, які отримали зцілення, Христос говорив: “Не гріши більше, щоб чого гіршого не сталося тобі” (Івана 5:14). Таким чином Він навчав, що хвороба — результат порушення Божих законів, як природних, так і духовних. У світі не було б так багато горя, якби люди жили згідно з планом Творця.ПЇХ 141.1

Христос провадив стародавнього Ізраїля і навчав його, що здоров'я — це нагорода за послух Божим законам. Великий Лікар, Котрий зціляв хворих у Палестині, промовляв до Свого народу зі стовпа хмарного, повідомляючи, що вони повинні робити і що вчинить для них Бог. “Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, — говорить Він, — і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!” (Вих. 15:26). Христос дав Ізраїлеві ясні вказівки щодо їхнього життя, запевнивши їх: “Господь відхилить від тебе всяку хворобу” (П. Зак. 7:15). Коли вони дотримувалися умов, обітниця збувалася для них. “Не було хворого в поколінні їхньому” (Псал. 105:37).ПЇХ 141.2

Це урок для нас. Існують умови, яких повинні дотримуватися всі, хто бажає зберегти здоров'я. Усі повинні знати ці умови. Господь не задоволений незнанням Його законів, чи то природних, чи духовних. Ми маємо співпрацювати з Богом у справі відновлення здоров'я як душі, так і тіла. — ХНС [824] (1898)ПЇХ 141.3

Страждання з власної вини

198. Своїми лихими звичками людський рід накликав на себе різноманітні хвороби. Люди не досліджували, як потрібно жити, щоб бути здоровими, а їхнє порушення законів власного єства призвело до плачевного стану. Вони рідко пов'язують власні страждання з дійсною причиною — своєю неправильною поведінкою. Потураючи нестриманості в їжі, вони зробили свій апетит богом. У всіх своїх звичках вони виявляли нерозсудливість щодо здоров'я і життя, а коли в результаті їх спіткала хвороба, вони переконали себе в тому, що причиною цього був Бог, тоді як саме їхня неправильна поведінка призвела до неминучого наслідку. — ЯЖ 3, [49] (1866)ПЇХ 142.1

199. Хвороба ніколи не буває без причини. Нехтування законами здоров'я готує дорогу для хвороби, відчиняючи їй двері. Багато людей страждає внаслідок переступів своїх батьків. Хоч вони не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків, все ж таки їхній обов'язок — установити, що є порушенням законів здоров'я, а що — ні. Вони повинні уникати недобрих звичок своїх батьків і, провадячи правильний спосіб життя, створювати для себе кращі умови.ПЇХ 142.2

Проте більшість людей страждає внаслідок власного неправильного способу життя. Вони зневажають принципи здоров'я своїми звичками в їді, питті, одязі та праці. Порушення ними законів природи призводить до неминучих наслідків, і коли їх долає хвороба, багато людей не пов'язують власні страждання зі справжньою причиною, натомість нарікають, на Бога через свої нещастя. Проте не Бог винний у стражданнях, котрі є результатом нехтування законом природи…ПЇХ 142.3

Нестриманість у їжі часто є причиною захворювання, і в чому організм має найбільшу потребу — так це у звільненні від надмірного тягаря, покладеного на нього. — СЗ [234, 235] (1905)ПЇХ 143.1

[Батьки сіють насіння хвороби і смерті — 635].

[Покарання неминуче — 11, 29, 30, 221, 227, 228, 250, 251, 294].

Хвороба — наслідок потурання апетиту

200. Багато людей накликають на себе хвороби через потурання власним бажанням. Вони не живуть згідно із законами природи та принципами строгої чистоти. Інші ігнорують закони здоров'я у своїх звичках щодо їжі, одягу і праці. — СЗ [227] (1905)ПЇХ 143.2

201. Розум не виснажується і не слабне так часто внаслідок інтенсивної праці й наполегливого навчання, як унаслідок харчування невідповідною їжею в невідповідний час та легковажного, недбалого ставлення до законів здоров'я… Наполегливе навчання — не основна причина ослаблення розумових сил. Головною причиною є невідповідне харчування, нерегулярність у їді та брак фізичних вправ. Нерегулярні години прийому їжі, а також нерегулярний сон виснажують розумові сили. — НМ (31 травня 1894)ПЇХ 143.3

202. Багато людей страждає і чимало сходить у могилу внаслідок потурання апетиту. Вони їдять те, що відповідає їхньому спотвореному смаку, послаблюючи цим органи травлення та знижуючи їхню здатність засвоювати їжу, котра має підтримувати життя. Це призводить до гострого захворювання, наслідком якого дуже часто буває смерть. Делікатний організм знесилюється через самогубні дії тих, котрі мали б “досліджувати все краще”.ПЇХ 143.4

Церкви мають бути стійкими й вірними даному Богом світлу. Кожен член повинен діяти розумно, щоб вилучити зі свого життя усяке порочне бажання. — 6С [373, 373] (1900)ПЇХ 144.1

[Хвороби, викликані мізерним харчуванням, важко виліковні — 315].

[Вплив невідповідного харчування на настрій та атмосферу в сім'ї — 234].

[Наслідки фальшивої реформи — 316].

Підготовка шляху для пияцтва

203. Часто нестриманість починається в сім'ї. Споживання жирної нездорової їжі послаблює органи травлення, викликаючи бажання до ще більш збудливої їжі. Таким чином апетит привчається постійно вимагати чогось ще міцнішого. Потреба в збудливій їжі заявляє про себе дедалі частіше, а опиратися їй дедалі важче. Організм більшою або меншою мірою наповнюється отрутою і чим слабшим стає, тим більше бажає цих збудливих засобів. Один крок у неправильному напрямку готує шлях до іншого. Чимало людей, котрих не можна звинуватити в тому, що на їхніх столах з'являється вино або якісь спиртні напої, заставляють свої столи їжею, яка викликає такий потяг до міцних напоїв, що опиратися спокусі стає майже неможливо. Неправильні звички в харчуванні й питті руйнують здоров'я і готують шлях до пияцтва. — СЗ [334] (1905)ПЇХ 144.2

Хвороба печінки — наслідок неправильного харчування

204. Під час мого виступу минулої суботи переді мною чітко постали ваші бліді обличчя, саме так, як вони були мені показані. Я бачила стан вашого здоров'я і недуги, від яких ви так довго страждали. Мені було показано, що ваш спосіб життя не був здоровим. У вас нездоровий апетит, і ви задовольняли смак ціною шлунка. Ви приймали до свого шлунка їжу, яка не може перетворитися на добру кров. Це сильно перевантажує печінку, бо органи травлення виходять з ладу. У вас обох хвора печінка. Реформа здоров'я принесла б вам обом велику користь, якби ви суворо дотримувалися її. Ви цього не зробили. У вас нездоровий апетит, а оскільки ви не відчуваєте задоволення від простої їжі, яка складається з непросіяного пшеничного борошна, овочів і фруктів, приготовлених без жиру і спецій, то постійно порушуєте закони, закладені Богом у ваш організм. Доки так чините, ви повинні нести покарання, бо за кожне порушення призначена кара. Однак ви дивуєтеся з приводу того, що у вас постійно погане здоров'я. Будьте певні, Бог не звершить чуда, аби врятувати вас від наслідків ваших власних дій.ПЇХ 145.1

Жирна їжа і гарячка

Немає такого лікування, яке могло б полегшити ваші теперішні труднощі, якщо ви продовжуватимете їсти й пити так, як робили досі. Ви можете зробити для себе те, чого ніколи не зможе зробити найдосвідченіший лікар. Упорядкуйте своє харчування. Аби задовольнити свій смак, ви часто надто перевантажуєте свої органи травлення, приймаючи в шлунок не найздоровішу їжу, а часом і в надмірній кількості. Це втомлює шлунок, робить його нездатним приймати навіть найздоровішу їжу. Ви постійно послаблюєте свій шлунок унаслідок ваших неправильних звичок у харчуванні. Ваша їжа надто жирна. Вона не приготовлена простим природним способом і зовсім не придатна для шлунка, бо ви готували її для задоволення власного смаку. Обтяжений організм намагається опиратися вашим спробам калічити його. Озноб і гарячка — це результат його спроб звільнитися від тягаря, покладеного вами на нього. Ви повинні нести покарання за порушення законів природи. Бог заклав у ваш організм закони, яких ви не можете безкарно порушити. Ви радилися зі смаком, не звертаючи уваги на здоров'я. Ви зробили деякі зміни, але це тільки перші кроки у справі реформи харчування. Бог вимагає від нас стриманості в усьому. “Отже, коли їсте, коли п'єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу”.ПЇХ 145.2

Звинувачуючи Провидіння

З усіх знайомих мені родин жодна не має більшої потреби в користі від реформи здоров'я, ніж ваша. Ви стогнете від болю та кволості, котрим не можете знайти пояснення, і намагаєтеся терпіти це якомога спокійніше, гадаючи, що страждання — ваша доля і що такою її призначило Провидіння. Якби ваші очі відкрилися і ви могли побачити свої кроки впродовж життя, які привели вас до теперішнього поганого стану здоров'я, то були б здивовані власною сліпотою, котра перешкодила вам побачити раніше реальний стан речей. Ви сформували неприродний апетит, не отримуючи і половини тієї насолоди від своєї їжі, яку отримували б, якби не зловживали апетитом. Ваш організм спотворений і страждає від болісних наслідків.ПЇХ 146.1

Ціна “доброго обіду”

Організм покірно зносить неправильне поводження з ним, доки можливо, а потім повстає, роблячи величезне зусилля звільнитися від тягаря і поганого з ним поводження. Тоді з'являються головний біль, озноб, гарячка, нервовість, параліч та безліч інших лих. Неправильний спосіб харчування й пиття нищить здоров'я, а разом з ним і радість життя. О, як часто ви розплачувалися запаленням, утратою апетиту і сну за те, що називали “добрим обідом”! Нездатність насолоджуватися їжею, безсонні ночі, години страждання — і все це задля їжі, яка задовольняє смак!ПЇХ 147.1

Тисячі людей потурали своєму спотвореному апетиту, споживаючи так званий добрий обід, і в результаті зазнавали гарячки або якогось іншого гострого захворювання й неминучої смерті. Таке задоволення було придбане величезною ціною. Однак багато людей чинили саме так, а після їхньої смерті цих самогубців вихваляли їхні друзі і служитель, стверджуючи, що вони потраплять просто на Небо. Яка думка! Ненажери на Небі! Ні, ні, такі ніколи не ввійдуть перлинними воротами золотого Божого міста. Такі ніколи не будуть піднесені, щоб стояти по правиці Ісуса, дорогоцінного Спасителя, Голгофського Страждальця, життя Котрого було життям постійного самозречення і жертви. Усім ненажерам призначене місце серед негідних, котрі не можуть мати частки в кращому житті, у безсмертній спадщині. — 2С [67-70] (1868)ПЇХ 147.2

Вплив невідповідного харчування на характер

205. Багато людей псують свій характер невідповідним харчуванням. Ми повинні так само наполегливо вивчати уроки реформи здоров'я, як і будь-яку іншу науку, бо набуті нами звички в цьому напрямку допомагають сформувати наш характер для майбутнього життя. Неправильним поводженням зі шлунком людина може зашкодити своєму духовному стану. — Лист 274 (1908)ПЇХ 148.1

Заклики до реформи

206. Де потурають неправильним звичкам у їжі, там потрібно негайно робити реформу. Коли виникає нестравність унаслідок зловживання роботою шлунка, необхідно докласти старанних зусиль задля збереження решти життєвих сил, усунувши будь-яке надмірне перевантаження. Після тривалого зловживання шлунком він, можливо, уже ніколи не стане цілком здоровим, однак належне харчування може запобігти подальшому ослабленню, і багато хто видужає більшою або меншою мірою. Нелегко приписати правила на всі випадки, але, приділяючи увагу правильним принципам харчування, можна досягти великих змін, і кухареві не потрібно буде постійно працювати для спокушення апетиту.ПЇХ 148.2

Помірність у їжі буде винагороджена розумовою й моральною силою, а також допоможе управляти пристрастями. — СЗ [308] (1905)ПЇХ 149.1

207. Необхідно вибирати такі продукти, котрі найкраще забезпечують елементами, необхідними для побудови тіла. У такому виборі апетит — ненадійний порадник. Унаслідок неправильних звичок у харчуванні, апетит став спотвореним. Часто він вимагає їжі, від якої погіршується здоров'я і замість сили з'являється кволість. Звичаї суспільства також не можуть бути для нас надійними орієнтирами. Поширені всюди хвороби і страждання значною мірою обумовлені популярними хибними уявленнями щодо харчування. — СЗ [295] (1905)ПЇХ 149.2

208. Тільки маючи правильне уявлення про принципи здорового способу життя, ми зможемо повністю пробудитися, щоб усвідомити те лихо, якого за дає невідповідне харчування. Люди, котрі, побачили власні помилки, мають мужність змінити свої звички переконаються, що реформаційний процес вимагає боротьби і великої наполегливості. Проте коли сформується правильний смак, вони зрозуміють, що вживання їжі, котру вони раніше вважали нешкідливо повільно, але впевнено закладало основу для нестравності та інших хвороб. — 9С [160] (1905)ПЇХ 149.3

209. Бог вимагає від Свого народу постійного поступу вперед. Нам потрібно зрозуміти, що потурання апетиту — це найбільша перешкода для розумово розвитку й освячення душі. Попри все наше визнання реформи здоров'я, багато хто з нас харчується невідповідним чином. Потурання апетитові — найвагоміша причина фізичної і розумової слабкості, здебільшого саме воно спричиняє знесилення та передчасну смерть. Нехай той, хто прагне володіти чистотою духу, пам'ятає: у Христі є сила для панування над апетитом. — 9С [156] (1909)ПЇХ 149.4

[Переїдання — причина хвороби: див. розділ 7 “Переїдання” та розділ 8 — “Панування над апетитом”].

[Зв'язок між м'ясною їжею та хворобою — 668 — 677, 689, 690, 691, 692, 713, 722].

[Хвороба, викликана вживанням чаю і кави — 734, 736, 737, 741].

Розділ 5. Фізіологія травлення

Розділ 7. Переїдання