Незадоволення переростає у відкрите повстання

Бог у Своїй премудрості дозволив сатані здійснювати свої плани доти, доки дух незадоволення не вилився у відкрите повстання. Необхідно було, щоб його плани повністю розвинулися й усі могли побачити їхню справжню природу і наслідки. Люцифер користувався любов'ю небесних істот і мав на них великий вплив. Правління Боже поширювалося не тільки на мешканців Небес, а й на всі створені Ним світи, і сатана сподівався, що коли йому вдасться втягнути в повстання небесних ангелів, то він матиме змогу зробити те саме і з іншими світами. Щоб досягти своєї мети, він дуже спритно викладав свою точку зору, вдаючись до софістики й обману. Сила його обману була дуже великою, і, прикриваючись неправдою, він домагався успіху. Навіть вірні Божі ангели не могли цілком зрозуміти його характеру або побачити наслідків його діяльності.GrHu 7.3

Сатана користувався такою пошаною, а всі його дії були оповиті такою таємничістю, що було важко розкрити перед ангелами справжню природу його вчинків. Доки гріх повністю не виявив себе, важко було передбачити, до яких сумних наслідків він призведе. У Божому Всесвіті не було місця для гріха, і святі істоти не мали жодної уяви про його природу та шкідливість. Вони не усвідомлювали страшних наслідків відкинення Божественного Закону. Спочатку сатана приховував свою роботу, запевняючи про вірність Богові. Він заявляв, що робить усе для того, щоб підтримувати Божу славу й честь, утверджувати Його правління і зміцнювати добробут небожителів.GrHu 8.1

У Своєму ставленні до гріха Бог міг спиратися тільки на праведність та істину. Сатана, зі свого боку, використовував те, до чого не міг вдатися Бог, — лестощі й обман. Тому перед небожителями, а також перед іншими світами необхідно було показати справедливість Божого правління і досконалість Його Закону. Усі повинні були зрозуміти справжній характер узурпатора, його наміри, а для того, щоб він викрив себе власними беззаконнями, потрібний був час.GrHu 8.2

У незгоді, яка виникла на Небі через діяльність сатани, він звинуватив Закон і правління Боже. «Усе зло, — стверджував він, — наслідок Божественного правління». Тому треба було, щоб він виявив природу своїх претензій і показав, які зміни пропонує внести в Божественний Закон. Він повинен був накликати на себе осуд власними ділами. Від самого початку сатана заявляв, що він не піднімав повстання. Перед Всесвітом треба було зірвати маску з ошуканця.GrHu 8.3

Навіть після того, коли було вирішено, що сатана не може далі залишатися в Небі, безмежна Мудрість не знищила його. Вірність Його творінь повинна ґрунтуватися на усвідомленні Його справедливості та милості. Мешканці Неба та інших світів, не розуміючи природи гріха та його наслідків, не побачили б справедливості й милосердя Божого у знищенні сатани. Якби він був негайно знищений, тоді б вони служили Богові не з любові, а зі страху. Вплив ошуканця не був би відразу усунений, а дух повстання не був би цілком викоренений. Задля добра Всесвіту на вічні часи сатана повинен був розвинути свої принципи, щоб все твориво мало змогу побачити в справжньому світлі його звинувачення проти Божественного правління, щоб справедливість Божа і Його милість, а також незмінність Його Закону ніколи не викликали жодного сумніву.GrHu 9.1

Повстання сатани мало б стати уроком для Всесвіту на майбутнє, вічним свідченням про природу гріха з його страшними наслідками. Правління сатани і його вплив як на ангелів, так і на людей повинні були показати, якими є плоди відкинення Божественного авторитету. Усе це мало довести, що Боже правління і Його Закон тісно пов'язані з добробутом усіх створених Ним істот. Таким чином історія цього страшного повстання повинна була сприяти вічній безпеці всіх святих істот, відкрити їхні очі на справжню природу беззаконня, стримати їх від гріха та допомогти уникнути покарання за гріх.GrHu 9.2

Коли було проголошено, що сатана разом з усіма своїми прихильниками буде вигнаний з небесних осель, тоді бунтівник відверто заявив про своє презирство до Закону Творця. Він знову й знову повторював, що ангели не мають потреби в керівництві, що вони повинні діяти згідно зі своєю волею, яка завжди буде вести їх правильним шляхом. Він засудив Божественні постанови як такі, що обмежують їхню свободу, і заявив, що домагатиметься скасування Закону, щоб звільнене від цього обмеження небесне воїнство могло досягти вищого і більш славного рівня буття.GrHu 9.3