На Оливній горі Христос говорив учням про Свій Другий прихід у світ. Він наголосив на певних ознаках, які мали вказати на близькість Його приходу, та звелів учням пильнувати і бути готовими. Знову Він повторив застереження: “Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде”. Далі Він показав, що означає пильнувати, очікуючи Його Приходу. Час потрібно використовувати для наполегливої праці, а не витрачати в марній бездіяльності. Цей урок Господь виклав у притчі про таланти.НУХ 226.1

“Один чоловік, — сказав Він, — відходячи, покликав своїх рабів та передав їм своє майно; одному дав п'ять талантів, другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов”.НУХ 226.2

Чоловік, що відбуває в далеку країну, зображає Христа, Котрий невдовзі мав відійти із Землі на Небо. “Раби”, або слуги, у цій притчі символізують послідовників Христа. Адже ми не належимо собі. Ми були “викуплені за ціну” (1Кор.6:20) “не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров'ю Христа” (1Петр.1:18—19); “щоб ті, котрі живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес” (2Кор.5:15).НУХ 226.3

Усі люди були куплені цією безмежною ціною. Даруючи всі небесні скарби цьому світові, віддаючи нам у Христі все Небо, Бог придбав волю, почуття, розум, душу кожної людської істоти. Усі люди — як віруючі, так і невіруючі — власність Господа. Усі покликані служити Йому, а великого судного дня від кожного вимагатиметься дати звіт про те, як він відгукнувся на цей поклик.НУХ 226.4

Та не всі люди визнають Божі вимоги. А ті, хто прийняв на себе служіння Христові, зображені у притчі як Його власні слуги.НУХ 227.1

Послідовники Христа були викуплені для служіння. Наш Господь навчає: справжня мета життя — служіння. Христос Сам був невтомним працівником, усім Своїм послідовникам Він дав закон служіння — служіння Богові та ближнім. Тут Христос явив світові найвищу з усіх відомих йому концепцій життя. Живучи для служіння іншим, людина з'єднується з Христом. Закон служіння стає сполучною ланкою, яка об'єднує нас із Богом та ближніми.НУХ 227.2

Христос доручає Своїм слугам “Своє майно”, тобто те, що необхідно використати для Нього. Кожній людині Він дає певну роботу. Кожний має своє місце у вічному Плані Неба. Кожен повинен співпрацювати з Христом у справі спасіння душ. Приготовлене для нас місце в небесних оселях забезпечене нам не більшою мірою, ніж особливе місце, призначене для нас на Землі, де ми повинні працювати для Бога.НУХ 227.3

Розділ 24. Без весільного одягу

Дари Святого Духа