Як схований
Про скарби Євангелія сказано, що вони сховані. Люди, котрі вважають себе мудрими, чий розум переповнений ученням марної філософії, не сприймають краси, сили й таємниці Плану викуплення. Багато хто мають очі, але не бачать, мають вуха, але не чують, мають розум, але не можуть розпізнати схованого скарбу.НУХ 63.2
Людина може перейти тим місцем, де закопано скарб. Обтяжена нуждою й бідністю, вона може сісти відпочити під деревом, не підозрюючи, які багатства сховані під його корінням. Так було з юдеями. Подібно до золотого скарбу, Істина була довірена єврейському народові. Юдейська релігійна система, несучи на собі печать Неба, була запроваджена Самим Христом. У прообразах та символах приховувалися великі істини Викуплення. Однак, коли Христос прийшов, юдеї не впізнали Того, на Кого вказували всі ці символи. Вони мали у своїх руках Боже Слово, але традиції, що передавалися із покоління в покоління, і людське тлумачення Писання сховали від них істину, якою вона є в Ісусі. Духовний зміст Священних Писань був утрачений. Скарбниця усякого знання була відкрита для них, але вони не пізнали її. НУХ 63.3
Бог не приховує Своєї Істини від людей. Але власними діями вони роблять її незрозумілою для себе. Христос дав юдейському народові достатнє свідчення того, що Він — Месія, але Його вчення закликало до рішучих змін у їхньому житті. Вони бачили: якщо приймуть Христа, їм доведеться залишити свої виплекані традиції і правила, свої егоїстичні, безбожні вчинки. Прийняття незмінної, вічної Істини вимагало жертви. Тому вони не бажали вірити найбільш переконливим доказам, які тільки міг дати Бог, щоб утвердити віру в Христа. Вони запевняли, що вірять у Писання Старого Завіту, однак відмовилися прийняти дані в ньому свідчення про життя і характер Христа. Вони боялися переконатися в них і навернутися, бо тоді довелося б залишити свої упередження. Скарб Євангелія — Дорога, Правда і Життя — був серед них, але вони відкинули найбільший Дар, який могло дати їм Небо.НУХ 64.1
“Все ж таки багато із старших повірило в Нього, — читаємо ми, — але через фарисеїв вони не признавалися, щоб їх не вигнали із синагоги” (Івана 12:42). Вони були переконані, вони повірили, що Ісус — Син Божий, але відкрите визнання не узгоджувалося з їхніми честолюбними бажаннями. Вони не мали віри для одержання небесного скарбу. Вони шукали скарбів земних.НУХ 64.2
І сьогодні люди жадібно шукають земних скарбів. їхній розум сповнений егоїстичних, честолюбних думок. Заради здобуття земних багатств, слави чи влади вони ставлять людські правила, традиції і постанови вище від вимог Бога. Від них скарби Його Слова сховані.НУХ 64.3
“Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство, й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно” (1Кор.2:14).НУХ 64.4
“Якщо наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, що гинуть, — для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він — образ Бога”НУХ 64.5
(2Кор.4:3—4)НУХ 64.6