Стриманість

О, якби кожну дитину Божу можна було переконати в необхідності бути стриманою в їжі, одязі та праці, щоб якнайкраще виконувати роботу для справи Божої. Коли працівник перебуває під гнітом роботи й турботи, надмірно працюючи розумово й фізично, йому потрібно на деякий час відійти і відпочити не задля задоволення егоїстичних потреб, а щоб краще приготуватися для майбутніх обов'язків. Ми маємо пильного ворога, який завжди переслідує нас, аби скористатися кожною нашою слабкістю і тим самим зробити ефективними свої спокуси до зла. Коли розум перенапружується, а тіло слабшає, він може цим скористатися й напосідати на душу зі своїми найлютішими спокусами, щоб призвести дитину Божу до падіння. Нехай працівник Божий обережно витрачає свої сили. Втомившись від тяжкої праці, нехай він відпочине, спілкуючись з Ісусом (Рев'ю енд Геральд, 14 листопада 1893 р.).ХС 346.2

Неправильне використання фізичних сил вкорочує період часу, коли життя може бути використане для Божої слави. До того ж це робить нас нездатними виконати доручену нам Богом роботу. Дозволяючи собі формувати погані звички, засиджуючись допізна, потураючи апетитові на шкоду здоров'ю, ми закладаємо основи для фізичної слабкості. Нехтуючи фізичними вправами або ж перевантажуючи розум чи тіло, ми порушуємо рівновагу нервової системи. Люди, котрі таким чином вкорочують своє життя і роблять себе нездатними для служіння, порушуючи закони природи, стають винними в обкраданні Бога. Вони обкрадають також і своїх ближніх. Своїми діями вони позбавляють себе можливості бути благословенням для інших, тобто звершувати саме ту роботу, задля котрої Бог послав їх у світ. І вони роблять себе неспроможними виконати навіть те, що мали б здійснити впродовж цього коротшого періоду часу. Господь вважає нас винними, коли ми своїми згубними звичками позбавляємо цей світ добра (Наочні уроки Христа, c. [346, 347]).ХС 346.3

Наш Бог є завжди милостивий, сповнений співчуття і розсудливий у Своїх вимогах. Він не вимагає від нас робити те, що призведе до втрати здоров'я чи послаблення розумових сил. Він не бажає, щоб ми працювали під тиском і напруженням до виснаження тіла та ослаблення нервової системи. Господь дав нам здоровий розум й очікує, що ми користуватимемося ним і діятимемо згідно із законами життя, закладеними в нас, корячись їм, аби мати добре збалансований організм. Минає день за днем, і кожний з них приносить свої обов'язки та відповідальності, але робота завтрашнього дня не повинна бути втиснута в сьогоднішній день. Працівники у справі Божій повинні усвідомлювати святість її характеру та готуватися до праці завтрашнього дня, розумно використовуючи свої сили сьогодні (Рев'ю енд Геральд, 7 листопада 1893 р.).ХС 347.1