135. Танці

Справжній християнин не бажатиме відвідати жодного місця розваги чи взяти участь у будь-якій забаві, на які не зможе просити Божого благословення. Він не опиниться в театрі, у більярдній залі або там, де грають у кеглі. Він не приєднається до тих, хто весело вальсує, та не дозволить собі будь-яке інше спокусливе задоволення, яке витісняє Христа з думок.ВМ 300.3

Людям, котрі стають на захист таких розваг, відповідаємо: “Ми не можемо захоплюватися ними в Ім'я Ісуса Назарянина”. Неможливо просити Божого благословення на годину, проведену в театрі чи танцювальному залі. Жоден християнин не забажав би зустріти смерть у такому місці. Ніхто не хотів би там бути в час Приходу Христа.ВМ 300.4

Коли проб'є наша остання година і ми станемо перед небесними записами про наше життя, чи пошкодуємо через те, що відвідали мало місць розваг або рідко брали участь у легковажних веселощах? Чи не будемо ми скоріше гірко жалкувати про те, що так багато дорогоцінних годин було змарновано внаслідок потурання собі, так багато було знехтувано можливостей, котрі забезпечили б нам безсмертні скарби, якби були правильно використані?ВМ 300.5

Для людей, котрі називають себе релігійними, стало звичним вибачати майже згубне потурання своїм бажанням, до якого прикипіло їхнє серце. Заграючи з гріхом, вони втрачають здатність бачити його огидність. Багато з так званих Божих дітей намагається прикрасити гріхи, засуджені Господнім Словом, видаючи свої безбожні гулянки за одну із цілей церковної благодійності. Таким чином вони позичають небесне вбрання для служіння дияволу. Унаслідок цих світських розваг душі обмануті, зведені, втрачені для чесноти й непорочності.ВМ 301.1