Спокуса

Сатана, головний ошуканець, приймає вигляд ангела світла, приходячи до молоді зі своїми привабливими спокусами, та крок за кроком успішно зводить їх зі шляху обов'язку. Про нього сказано як про обвинувача, обманщика, неправдомовця, мучителя й убивцю. “Хто чинить гріх, той від диявола”. Кожний переступ приводить душу до засудження та викликає Божественне незадоволення. Бог читає думки серця. Коли плекають нечисті думки, їх необов'язково висловлювати чи втілювати у вчинки, аби припуститися гріха і привести душу до засудження, її чистота опоганена, а спокусник тріумфує.ВМ 324.1

Кожна людина спокушується власною пожадливістю, що затягує і вловлює. Людина звертає зі шляху достоїнства й істинного добра, прямуючи за власними нахилами. Якби молодь володіла моральною цілісністю, найсильніші спокуси виявилися б даремними. Спокуса — це дія сатани, але поступка спокусі — це ваша власна дія. Усе сатанинське військо не може примусити спокушувану людину вчинити переступ. Гріхові немає вибачення.ВМ 324.2

У той час як деякі молоді люди витрачають свої сили в марноті та безрозсудстві, інші виховують свій розум, накопичують знання, підперезуються зброєю для участі в життєвих битвах, твердо вирішивши провадити їх успішно. Проте вони не можуть досягти успіху в житті, як би високо не намагалися піднятися, якщо не зосередять свої почуття на Богові. Якщо вони навернуться до Господа всім своїм серцем, відкидаючи лестощі тих, котрі навіть найменшою мірою можуть послабити їхнє рішення чинити правильно, то матимуть силу й надію в Богові.ВМ 324.3