На шляху розпусти

У багатьох релігійних сім'ях танці та гра в карти стали домашніми розвагами. Існує переконання, що ці домашні розваги спокійні і в них можна безпечно брати участь під наглядом батьків. Але таким чином виховується любов до цих збудливих задоволень, а те, що вдома вважали невинним, недовго вважатиметься небезпечним за його межами. Однак необхідно ще з'ясувати, чи можна отримати якусь користь від цих розваг. Вони не дають ані сили для тіла, ані спокою для душі, не викликаючи в ній жодного шляхетного чи святого почуття. Навпаки, вони відбивають будь-яке бажання до серйозних роздумів і релігійного служіння. Щоправда, існує величезний контраст між вищим класом з його вишуканими балами та різношерстим деградованим товариством дешевих танцювальних залів. Однак і перші, і другі крокують шляхом безпутства.ВМ 301.2

Сучасні танці — це школа розбещеності, жихливе прокляття для суспільства. Якби можна було зібрати разом усіх, хто щороку в наших великих містах поповнює ряди душ, спустошених цими розвагами, які б історії змарнованих життів постали перед нами! Як багато людей, готових сьогодні захищати це заняття, з гіркотою й подивом побачать його результати! Як можуть батьки, називаючись християнами, дозволяти своїм дітям ставати на шлях спокуси, відвідуючи разом з ними такі місця? Як можуть юнаки і дівчата обмінювати свої душі на це пристрасне захоплення? (Рев'ю енд Геральд, 28 лютого 1882 р.).ВМ 301.3