42. Мовчазна дія Святого Духа

Життя християнина — це не модифікація або покращення старого, а перетворення всього єства. Це смерть для власного “я” та гріха й настання повністю нового життя. Така зміна може відбутися тільки завдяки ефективній дії Святого Духа.ВМ 114.3

Никодим усе ще почувався розгубленим, тому Ісус на прикладі вітру пояснив йому, що мав на увазі. “Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа” (Івана 3:8).ВМ 114.4

Ми чуємо, як вітер шумить у верховіттях дерев, відчуваємо його в шелесті листя й квітів, проте не бачимо його та ніхто не знає, звідки він приходить і куди йде. Це можна сказати і про дію Святого Духа на серце. Пояснити це настільки ж неможливо, як і пояснити рух вітру. Людина, імовірно, не може вказати точний час, місце або відстежити всі обставини, пов'язані з її наверненням, однак це не означає, що вона не навернена. За допомогою сили, такої ж невидимої, як вітер, Христос постійно працює над серцем. Мало-помалу, можливо, непомітно для самої людини, вона починає відчувати прагнення до Христа. Такі відчуття можуть виникати внаслідок роздумів про Нього, читання Священного Писання або слухання слів проповідника. І раптом, коли Дух звертається з особливо прямим закликом, душа охоче підкоряється Ісусові. Багато хто називає це раптовим наверненням, однак воно є результатом довгого умовляння Духа Божого — тривалої, терпеливої праці.ВМ 114.5

Хоч сам вітер невидимий, але наслідки його дії видимі й відчутні. Так само й дія Святого Духа на душу виявиться в кожному вчинку людини, котра відчула Його спасенну силу. Коли Дух Божий володіє серцем, Він змінює життя. Людина зрікається гріховних думок і поганих учинків; гнів, заздрість і суперечки поступаються місцем любові, лагідності й миру. Смуток перетворюється на радість, обличчя відображає небесне світло. Ніхто не бачить руки, що знімає тягар, або світла, що струменіє від небесного престолу. Благословення зливається тоді, коли душа з вірою підкоряється Богові…ВМ 115.1

Обмежений людський розум не спроможний збагнути працю викуплення. Ця таємниця перевершує людське розуміння, однак той, хто переходить від смерті до життя, усвідомлює, що це Божественна реальність. Початок викуплення ми можемо пізнати тут на власному досвіді, а результати його сягають вічності (Христос — надія світу, c. [172, 173]).ВМ 115.2