Розділ 56. Розлучення
Шлюб — угода на все життя. У свідомості молодих людей шлюбний союз оповитий романтикою, і важко позбавити його особливості, в яку зодягає його людська уява, й донести до свідомості ту велику відповідальність, котра пов'язана зі шлюбною обітницею. Така обітниця зв'язує долі двох людей узами, яких ніщо, крім смерті, розірвати не може1Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [507].ХР 274.1
Кожні заручини повинні бути ретельно обдуманими, бо шлюб — це крок на все життя. Чоловік і жінка старанно обмірковують, чи зможуть зберегти вірність один одному протягом усього свого життя, незважаючи на мінливості долі2Лист 17, 1896 р..ХР 274.2
Ісус виправив хибне уявлення про шлюб. У євреїв чоловік міг залишити дружину через найнезначнішу провину, і жінка могла знову виходити заміж. Такий звичай став причиною великого нещастя і гріха. У Нагірній проповіді Ісус звернув увагу на те, що причиною розірвання шлюбу може бути лише невірність шлюбній обітниці. “Хто розлучається з дружиною своєю, — сказав Він, — не з причини перелюбу, той доводить її до перелюбу; і хто одружується з розведеною, — чинить перелюб” (Матв.5:32).ХР 274.3
Пізніше, коли фарисеї запитали Ісуса, чи дозволено розлучатися, Ісус вказав Своїм слухачам на постанову про шлюб, дану при сотворінні світу. “По жорстокості сердець ваших, — сказав Він, — Мойсей дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так” (Матв.19:8). Він нагадав їм про благословенні дні в Едемі, коли Бог проголосив, що все “вельми добре” (Бут.1:31). Так були започатковані шлюб і субота — споріднені постанови для слави Божої й добробуту людини. Там, з'єднавши у шлюбі руки святої пари, Творець сказав: “Покине чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом” (Бут.2:24). Він проголосив закон про шлюб для всіх дітей Адама аж до кінця часу. Те, що Вічний Отець проголосив добром, стало законом, що приносить людині найбільше благословення і сприяє її розвитку3Небесні принципи щасливого життя, c. [63].ХР 274.4
Ісус прийшов у наш світ, щоб виправити помилки й відновити в людині подобу Божу. Хибні уявлення про шлюб укорінилися в умах учителів Ізраїлю. Вони зводили нанівець значення такої священної постанови, як шлюб. Чоловік зі закам'янілим серцем міг через дріб'язкові причини розлучитися зі своєю дружиною або, якщо вважав за необхідне, розлучити її з дітьми і вигнати геть. Це вважалося великою ганьбою і часто оберталося невимовними стражданнями для покинутої жінки.ХР 275.1
Христос прийшов, щоб виправити це зло; Своє перше диво Він вчинив на весільному бенкеті. Цим Ісус проголосив світові: шлюбний союз, збережений у чистоті й непорочності, — священна постанова4Рукопис 16, 1899 р..ХР 275.2
Порада тому, хто думає про розлучення. Ваші уявлення про шлюб і сімейні відносини були помилковими. Ніщо інше, крім опоганення подружнього ложа, не може розірвати або скасувати шлюбної обітниці. Ми живемо в небезпечний час, коли ні в чому немає такої впевненості, як лише у твердій, непохитній вірі в Ісуса Христа. Немає серця, яке, піддавшись підступам сатани, не могло би віддалитися від Бога, якщо людина не пильнує у молитві.ХР 275.3
Стан вашого здоров'я міг би бути набагато кращим, коли б ви мали душевний мир і спокій, але ви збентежені й позбавлені душевної рівноваги, маєте хибні думки щодо розлучення. Не можна погодитися з вашими поглядами на основі таких міркувань. Люди не можуть самі встановлювати для себе норми закону, забуваючи про Закон Божий, догоджаючи власним примхам. Поверніться до великого Божого мірила правди...ХР 275.4
Бог назвав лише одну причину, згідно з якою дружина може залишити чоловіка або чоловік дружину, — це перелюб. Нехай це стане темою для дослідження з молитвою5Лист 8, 1888 р..ХР 275.5
Порада для розлученої пари. Мій брате, моя сестро, деякий час ви не живете разом. Ви не пішли б цим шляхом і не стали б цього робити, якби плекали доброту й вибачливість, які завжди повинні існувати між чоловіком і дружиною. Жоден із вас не повинен нав'язувати своєї волі іншому та намагатися здійснювати власні наміри і плани, не враховуючи наслідків. Ніхто з вас не повинен робити те, що лише йому до вподоби. Нехай пом'якшуючий, упокорюючий вплив Божого Духа діє на ваші серця і зробить вас здатними виховувати ваших дітей... Благайте Не- бесного Отця зберегти вас від спокуси розмовляти одне з одним роздратовано, різко й зухвало. У вас обох недосконалі характери. Оскільки ви не перебували під Божим керівництвом, то поводилися нерозумно.ХР 275.6
Благаю вас, довіртеся Божому керівництву. Якщо приходить спокуса говорити те, що може викликати сварку, то краще стриматись і не говорити нічого. Ви будете спокушувані це робити, тому що не перемогли в собі цю негативну рису характеру. Але кожна лиха звичка повинна бути переможена. Цілковито підкоріться Богові. Упадіть на Скелю — Ісуса Христа — і розбийтеся. Чоловік і жінка мусять дисциплінувати себе. Звертайтеся за допомогою до Христа. Він охоче виявить Своє божественне співчуття і дасть вам благодать...ХР 276.1
Покайтеся перед Богом за своє минуле життя. Прийдіть до взаєморозуміння і об'єднайтеся знову як чоловік і дружина. Забудьте неприємні, нещасливі досвіди вашого минулого життя. Зміцніться у Господеві. Закрийте вікна душі для земного і відкрийте для небесного. Якщо ваші голоси підноситимуться в молитві до небес, прохаючи світла, Господь Ісус, Котрий є Світлом і Життям, Миром і Радістю, почує ваші благання. Він, Сонце Правди, засяє в оселі вашого розуму, освітить храм душі. Якщо ви дозволите, щоб світло Його присутності сяяло у вашому домі, то вже не будете говорити слів, які можуть зробити інших нещасними6Лист 47а, 1902 р..ХР 276.2
Дружині, з якою поводилися вельми погано. Отримала вашого листа і у відповідь на нього хочу сказати, що не можу порадити вам повернутися до Д., якщо ви не переконаєтеся, що в ньому відбулася істотна зміна. Господеві не до вподоби ті уявлення, які в нього були в минулому щодо дружини... Якщо він буде дотримуватися своїх старих поглядів, то майбутнє не буде для вас кращим за минуле. Він не знає, як поводитися з дружиною.ХР 276.3
Мене вкрай засмучує це питання. Мені по-справжньому жаль Д., але я не можу порадити вам іти до нього проти вашої волі. Я говорю вам так само щиро, як говорила йому; небезпечно знову опинитися під його владою. Я сподівалась, що він зміниться...ХР 276.4
Господь знає все, що ви пережили... Будьте відважні у Господеві... Він не залишить вас і не покине. Моє серце сповнене ніжного співчуття до вас7Лист 148, 1907 р..ХР 276.5
Залишеному чоловікові: “Візьми свій хрест” (Матв.16:24). Я не знаю, що ще можна було би зробити в цьому разі. Мабуть, єдине, що ви можете зробити, — це змиритися із втратою дружини. Якщо вона вирішила не жити з вами, то ви обоє були б дуже нещасними, якби намагалися це робити. Оскільки вона остаточно і безповоротно зробила свій вибір, вам не залишається нічого іншого, як взяти свій хрест і поводитися, як личить чоловікові8Лист 40, 1888 р..ХР 277.1
Розлучені, але в очах Божих — подружжя. За державними законами дружина може бути офіційно розлучена зі своїм чоловіком і водночас залишатися нерозлученою в очах Бога, на підставі вищого Закону. Існує лише один гріх — перелюб, який може звільнити чоловіка або дружину від шлюбної обітниці перед Богом. Хоча на основі державних законів чоловік і дружина можуть розлучитися, проте, згідно зі Законом Божим, залишаються чоловіком і дружиною.ХР 277.2
Я бачила, що сестра поки що не має права вийти заміж за іншого чоловіка, але якщо вона, як і кожна інша жінка, буде розлучена на підставі подружньої невірності чоловіка, то буде вільна вийти заміж за іншого9Рукопис 2, 1863 р., (Лист 4а, 1863 р.).ХР 277.3
Розлучення з невіруючим супутником життя. Якщо дружина невіруюча й противиться істині, то чоловік, згідно зі Законом Божим, не може з цього приводу розлучитися з нею. Щоб не порушити Закону Єгови, він повинен залишатися з нею, хіба що дружина сама вирішить піти від нього. Такий чоловік, можливо, страждає та зазнає утисків, поведінка дружини засмучує його, але силу, підтримку і втіху він знайде у Богові, Котрий може дати благодать у будь-якому скрутному становищі. Він повинен бути мужем ясного розуму, непохитних принципів, і Бог дасть Йому мудрість у тому, як поводитися. Не поривання, а розум міцно триматимуть віжки правління, а пожадливість буде приборкана і вгамована10Лист 8, 1888 р..ХР 277.4
Порада дружині: необхідно змінити характер, а не сімейне становище. Я отримала листа від вашого чоловіка. Хочу сказати, що існує лише одна причина, на підставі якої чоловік може законно розлучитися з дружиною або дружина з чоловіком, — це гріх перелюбу.ХР 277.5
Якщо ви не зійшлися характерами, то чи не варто для слави Божої змінити їх? Виховуйте в собі взаємну повагу і любов. Звертайте увагу на дух, слова і вчинки, аби не сказати і не зробити нічого такого, що могло б роздратувати або вразити іншого. Кожен має піклуватися про іншого, докладаючи усіх зусиль, щоб зміцнити взаємне почуття любові.ХР 277.6
Раджу вам обом шукати Господа. Виконуйте свої обов'язки одне до одного з любов'ю і добротою. Чоловік повинен виховувати в собі працелюбність, роблячи все можливе для утримання сім'ї. Це певною мірою викличе повагу дружини...ХР 278.1
Моя сестро, ви не зможете догодити Богові, якщо залишатиметесь на своїй теперішній позиції. Пробачте своєму чоловікові. Він — ваш чоловік; і ви отримаєте благословення, якщо будете покірною, люблячою дружиною. Нехай з ваших уст сходять слова доброти. Ви можете і повинні змінити свою позицію11Лист 168, 1901 р..ХР 278.2
Ви обоє повинні думати про те, щоб уподібнюватися, а не відрізнятися одне від одного... Застосовуючи м'які, делікатні методи, досягнете гідної подиву переміни у своєму житті12Лист 157, 1903 р..ХР 278.3
Перелюб, розлучення і церковне членство. Щодо справи потерпілої сестри А.Г., ми у відповідь на запитання хочемо зауважити, що в більшості випадків характерною рисою всіх, хто чинить такі гріхи, як її чоловік, є те, що вони не усвідомлюють усієї мерзенності своїх вчинків. Проте деякі починають розуміти власне становище і повертаються до Церкви, але це можливе лише тоді, коли вони знову користуватимуться довір'ям Божого народу внаслідок щирого каяття й визнання гріха. Цей випадок пов'язаний з притаманними лише йому труднощами, і нам хотілося б додати таке:ХР 278.4
1. У випадках порушення сьомої заповіді, коли винна сторона не виявляє справжнього розкаяння, потерпіла сторона може отримати розлучення, якщо цим вона не погіршить власного становища й становища дітей.ХР 278.5
2. Коли очевидно, що розлучення призведе подружжя та їхніх дітей до гіршого становища, то ми не знаємо таких текстів зі Святого Письма, які засуджували б невинну сторону за відмову залишити сім'ю.ХР 278.6
3. Час, праця, молитва, терпіння, віра і побожне життя можуть викликати зміну. Життя з людиною, яка порушила шлюбну обітницю, вкрила себе ганьбою і соромом злочинної любові і в той же час не усвідомлює цього, подібне до червоточини, що роз'їдає душу. Однак розлучення — це глибока рана на все життя. Боже, змилуйся над невинною жертвою! Ось чому треба все добре обміркувати, перш ніж вступити в шлюб.ХР 278.7
4. Чому чоловіки та жінки, котрі могли б користуватися повагою і врешті-решт осягнути небесне життя, так дешево продають себе дияволові, завдають ран найкращим друзям, ганьблять свої сім'ї і Божу справу, втрачають вічне життя! Помилуй їх, Боже! Чому б тим, що здійснили гріх, не покаятися, визнаючи свій злочин, і не прийти до Христа, благаючи в Нього милості й зцілення, наскільки це можливо, від тих ран, яких вони завдали?ХР 279.1
5. Але якщо вони не вчинять так, як повинні були б учинити; якщо невинна сторона відмовиться від законного права на розлучення і продовжуватиме жити з чоловіком після того, як його вина стане очевидною, то ми не вбачаємо гріха з боку невинної жертви, котра залишається в сім'ї. Її моральне право на те, щоб залишити сім'ю, може видаватися сумнівним, за винятком тих випадків, коли перебування з чоловіком може створювати велику небезпеку для її здоров'я й життя13Рев'ю енд Геральд, 24 березня 1868 р..ХР 279.2
Примітка. Це одна з небагатьох спільних заяв, зроблених Джеймсом і Елен Уайт. Оскільки під нею є підписи обох, висловлені в ній думки отримали повне схвалення сестри Е.Уайт. Необхідно зазначити, що в питанні про відновлення церковного членства, про яке йдеться у вступі до цієї частини, наголос ставиться не на розлученні, а на перелюбі. У наступних параграфах, де згадується про розлучення та церковне членство, йдеться не про чоловіка, який завинив, а про дружину, яка є потерпілою стороною, і її церковне членство незалежно від того, чи вона прийме рішення розлучитися, чи залишитися зі своїм чоловіком. (Упорядники).ХР 279.3