Частина 18. І буде вам нагорода
Розділ 85. Нагорода у земному житті та у вічності
Вірних батьків чекає велика нагорода. Батьки, які дали своїм дітям належне виховання, почуватимуть себе щасливими, дивлячись на плоди своєї копіткої праці, — христоподібний характер дітей. Вони здійснюють найвище служіння для Бога, даючи світові упорядковані, виховані належним чином сім'ї, які не лише мають страх Господень, а й своїм впливом на інших віддають Йому честь і славу: вони отримають свою нагороду1Рев'ю енд Геральд, 17 листопада 1896 р..ХР 430.1
Віруючі батьки, на вас покладена відповідальна справа — спрямовувати дітей в їхньому релігійному житті у правильному напрямі. Якщо вони щиро люблять Бога, то благословлятимуть і шануватимуть вас за турботу про них, за вашу вірність, з якою приборкуєте їхні бажання й підкоряєте волю2Свідоцтва для Церкви, т. 1, c. [403].ХР 430.2
Вчасно посіяне і старанно зрощене в серці насіння правди принесе винагороду3Поради вчителям, батькам і студентам, c. [144].ХР 430.3
Батьки покликані працювати з надією на майбутній урожай. Сіючи зі сльозами, серед багатьох труднощів і розчарувань, вони мають щиро молитися. Навіть якщо їм буде здаватися, що жниво буде пізнім і убогим, це не повинно стримувати їх від сівби. Раджу вам сіяти біля вод, використовуючи кожну нагоду, щоб вдосконалювати себе і приносити користь власним дітям. Така сівба не буде марною. У час жнив чимало вірних батьків з радістю принесуть свої снопи4Рев'ю енд Геральд, 30 серпня 1881 р..ХР 430.4
Прищеплюйте дітям інтелектуальну культуру і давайте їм моральне виховання. Зміцнюйте юні серця незмінними, чистими принципами. Поки можливо, закладайте підвалини благородного характеру. Ваша праця буде винагороджена тисячократно5Поради вчителям, батькам і студентам, c. [131].ХР 430.5
Побожні діти шанують батьків. У Божому Слові знаходимо чудову картину щасливої домівки та жінки, яка керує нею. “Устають її діти, і хвалять її, чоловік її— й він похваляє її” (Прип.31:28). Чи може господиня дому бажати більшої похвали, ніж ця6Реформа здоров'я, грудень 1877 р.?ХР 430.6
Якщо вірна дружина й мати звертається до Бога за силою і втіхою, у Його мудрості та страхові намагається виконувати свої повсякденні обов'язки, тоді її чоловік пригорнеться всім серцем до неї, а діти виростуть гідними людьми, матимуть моральну силу, аби наслідувати приклад своєї матері7Ознаки часу, 29 листопада 1877 р..ХР 431.1
Великим стимулом для обтяженої турботами і працею матері повинна бути думка про те, що діти, які правильно виховані та володіють внутрішньою красою, лагідним і мовчазним духом, зможуть успадкувати небеса, де вони сяятимуть у дворах Господніх8Свідоцтва для Церкви, т. 3, c. [566].ХР 431.2
Радощі небес беруть початок із сім'ї. Нині небо не більше віддалене від землі, ніж тоді, коли пастухи слухали ангельський спів. І сьогодні небеса виявляють не меншу турботу про людей, як і в ті часи, коли звичайні люди займалися повсякденною працею і водночас зустрічали ангелів і розмовляли з небесними посланцями у виноградниках і на полях. У наших звичних життєвих справах небеса можуть прихилитися до нас. Ангели з небесних дворів супроводжуватимуть тих, котрі виконують Божі повеління9Бажання віків, c. [48].ХР 431.3
Життя на землі — початок життя на небесах; виховання на землі — це засвоєння небесних принципів; праця на землі — це підготовка до праці на небі. Те, якими ми є зараз у своєму характері й святому служінні, є вірною ознакою того, якими будемо потім10Виховання, c. [307].ХР 431.4
Служіння, яке здійснюється від щирого серця, принесе велику нагороду. “Отець твій, Котрий бачить потаємне, віддасть тобі явно” (Матв.6:6). Життя, дане нам по благодаті Божій, формує характер. Душа відроджується у первісній красі. Людина набуває рис Христового характеру, і в ній починає виявлятися Божа подоба. Обличчя людей, які ходять і працюють з Богом, позначені печаткою небесного миру. Вони перебувають в атмосфері небес. Для таких людей вже настало Боже Царство. Вони мають радість Христову, радість від свідомості того, що є благословенням для людей. Господь вшановує їх, використовуючи у Своєму служінні; їм доручено виконувати Божу роботу в Його ім'я11Бажання віків, c. [312].ХР 431.5
Приготуйтеся жити в небесних оселях. Бог бажає, аби план небес був виконаний, щоб небесний божественний лад і гармонія панували в кожній родині, кожній церкві й кожній установі. Якби ця любов стала закваскою нашого суспільства, то ми побачили б прояв благородних принципів у християнській вихованості, ввічливості й милосерді до людей, яких Христос придбав ціною Своєї крові. В усіх наших родинах, закладах і громадах відбулися б духовні перетворення. Ті, в кому матиме місце подібне перетворення, стануть каналами, через які Бог виливатиме на світ небесне світло і таким чином, за допомогою божественної освіти й виховання, приготує людей до небесних осель12Свідоцтва для Церкви, т. 8, c. [146].ХР 431.6
Нагорода в останній великий день. Працюючи для своїх дітей, міцно тримайтеся за всесильну Божу руку. Ввіряйте своїх дітей Господеві у молитві. Старанно й невтомно працюйте для них. Бог почує ваші молитви і приверне їх до Себе. І тоді в останній великий день ви зможете привести їх до Бога зі словами: “Ось я та діти, котрих Ти дав мені” (Ісая 8:18)13Рукопис 114, 1903 р..ХР 432.1
Коли Самуїл отримає вінець слави, він у благоговінні принесе його до Божого престолу і там з радістю визнає, що, завдячуючи урокам матері, які вона правильно викладала йому, й заслугам Христа, він сьогодні увінчаний безсмертною славою14Добре здоров'я, березень 1880 р..ХР 432.2
Праця мудрих батьків, можливо, ніколи не отримає визнання світу, та коли суд засяде й розкриються книги, їхня праця постане такою, якою її бачить Бог, і буде винагороджена перед людьми й ангелами. Тоді виявиться, яким світлом для світу була кожна дитина, правильно вихована для Бога. Робота над формуванням характеру такої дитини коштувала сліз, тривоги і безсонних ночей, зате вона була зроблена мудро, й батьки почують від Господа слова схвалення15Ознаки часу, 13 липня 1888 р..ХР 432.3
Право на вхід до царського палацу. Навчайте дітей і молодь обирати для себе царський одяг, витканий на небесному верстаті, “вісон чистий і білий”, у який зодягнуться усі святі, підхоплені від землі. Ці шати — непорочний характер Христа — пропонуються безкоштовно кожній людині. Але всі, хто приймають його, отримують і носять їх ще тут, на землі.ХР 432.4
Навчайте дітей, що коли вони плекають чисті й світлі думки, чинять добрі та корисні справи, то зодягаються в прекрасні шати Божого характеру. Це вбрання зробить їх красивими й любими тут, на землі, а в майбутньому забезпечить право увійти до палацу Царя. Ось Його обітниця: “Вони ходитимуть зі Мною в білих одежах, бо вони достойні” (Об'явл.3:4)16Виховання, c. [249].ХР 432.5
Божественне запрошення для викуплених. Я бачила великий сонм ангелів, котрі виносили з міста вінці слави — по вінцю для кожного святого, на якому було написане його ім'я. За наказом Ісуса ангели підносили Йому вінці, а Він власноручно вінчав ними голови святих. Ангели принесли арфи, і Ісус також передав їх святим. Керуючі ангели першими подали тон, і залунав щасливий спів подяки й хвали, в якому взяв участь кожний голос; кожна рука майстерно торкалася струн арфи, і полилася мелодійна, прекрасна музика.ХР 433.1
Потім я побачила Ісуса, Котрий провадив викуплених до воріт міста. Він доторкнувся до воріт на сяючих завісах, вони розчинилися, і Він запросив увійти народи, що зберігали істину. Все, що було в місті, тішило людське око. Всюди вірні бачили багатство слави. Тоді Ісус подивився на Своїх викуплених святих, обличчя яких сяяли славою і, не зводячи з них сповненого любові погляду, Він промовив ласкавим, мелодійним голосом: “На подвиг душі Моєї Я дивлюся з втіхою. Це багатство слави належить вам, щоб ви насолоджувалися ним вічно. Ваші страждання закінчилися. Вже не буде ані смерті, ані печалі, ані плачу, ані болю”. Я бачила, як сонм викуплених вклонився і поклав свої сяючі вінці до ніг Ісуса; Його славні руки підняли їх, вірні торкнулися своїх золотих арф, і небеса сповнилися чудовою музикою і співом на честь Агнця...ХР 433.2
Людська мова надто бідна, аби змалювати небеса. Коли ця картина постає переді мною, я німію від подиву. Вражена цією невимовною розкішшю та незрівнянною славою, я відкладаю перо з вигуком: “О, що за велика любов! Яка дивна любов!” Найвишуканіша мова нездатна змалювати славу небес і безмежну глибину любові Спасителя17Ранні твори, c. [288-289].ХР 433.3