Частина 6. Новий дім
Розділ 19. Де повинен знаходитися дім?
Принципи, котрими необхідно керуватися при виборі місця розташування дому. Бог бажає, щоб ми, вибираючи дім, передусім замислилися над тим, який моральний і релігійний вплив справлятиме на нас і наші сім'ї оточення, в якому перебуватимемо1Патріархи і пророки, c. [169].ХР 104.1
Ми повинні обирати таке товариство, котре найбільшою мірою сприятиме нашому духовному прогресові, використовуючи для цього всі можливості. Сатана ставитиме чимало перешкод, аби зробити наш шлях до небес якомога тяжчим. Ми можемо опинитись у тяжкому становищі, оскільки багато хто потрапляє не в таке оточення, в котрому хотів би жити. Однак не наражайте себе свідомо на небезпеку, обираючи оточення, вплив якого може бути несприятливим для становлення християнського характеру. Коли обов'язок закликає нас до цього, ми маємо виявляти подвійну пильність й ревно молитися, щоб за благодаттю Христа встояти перед моральним розтлінням2Вісті для молоді, c. [419].ХР 104.2
Євангеліє навчає нас оцінювати речі за їхньою справжньою вартістю. Намагайтеся придбати те, що має найбільшу цінність і є неминущим. Цю науку радимо засвоїти тим, на кого покладена відповідальність за вибір місця для дому. Не дозволяйте собі втрачати з поля зору найвищу мету...ХР 104.3
Шукаючи місця для розташування дому, пам'ятайте про цю мету. Не керуйтеся прагненням розбагатіти, вимогами моди чи світськими звичаями. Враховуйте чинники, які сприятимуть простоті, чистоті, здоров'ю — тобто матимуть справжню цінність...ХР 104.4
Замість того, щоб жити там, де можна бачити лише твориво людських рук, де картини і звуки довкілля часто навіюють недобрі думки; де метушня і шум викликають втому та неспокій, ідіть туди, де ви зможете споглядати Божі діла. Знайдіть духовний спокій у красі, тиші й величі природи. Зверніть свій погляд на зеленіючі лани, діброви й гори. Подивіться на блакитне не- бо, незахмарене міським пилом і димом, дихайте цілющим повітрям Небес3Служіння зцілення, c. [363], [367].ХР 104.5
Перший дім — зразок для нас. Оселя наших прабатьків мала бути зразком житла для їхніх дітей, коли вони заселятимуть землю. Ця оселя, прикрашена рукою Самого Бога, не була розкішним палацом. Людська гордість знаходить задоволення у величних, дорогих спорудах і пишається витворами власних рук; але Бог поселив Адама у саду. Такою була його оселя. Її куполом було блакитне небо; земля з її вишуканими квітами та килимом із живої зелені — підлогою; пишні крона прекрасних дерев — наметом. Стіни цієї оселі були чудово прикрашені рукою великого Творця. Оточення, в якому перебувала свята пара, повинно бути наукою для всіх часів: правдиве щастя людина знаходить не в тому, щоб догоджати гордощам, не в прагненні до розкоші, а в спілкуванні з Богом через Його творіння.ХР 105.1
Якби люди приділяли менше уваги штучному, а прагнули до простоти, то були б набагато ближчими до здійснення Божого задуму щодо їхнього створення. Гордощі й марнославство ненаситні, але справді мудрі люди знайдуть найвищу насолоду в джерелі радості, яке Бог зробив доступним для всіх4Патріархи і пророки, c. [49-50].ХР 105.2
Божий вибір земної домівки для Його Сина. Ісус прийшов на цю землю, щоб звершити найвеличнішу справу в історії людства. Посланець Божий, Він прийшов, щоб показати, як слід жити, аби досягти найкращих результатів. Які ж умови створив всемогутній Отець для Свого Сина? Дім у відлюдді Галілейських гір; родина, що живе чесною працею, шанує почуття власної гідності, провадить просте життя, щоденну боротьбу з труднощами та злиднями, цінує самопожертву, ощадливість, сповнене терпіння і радістю служіння; години дослідження Писань з матір'ю біля розгорнутого сувою, світанкова й вечірня тиша зеленої долини, святе служіння природи, роздуми про творіння і Провидіння, спілкування з Богом, — такими були умови і можливості Ісуса в ранні роки Його життя5Служіння зцілення, c. [365-366].ХР 105.3
Сільські оселі в обітованій землі. Виховання, розпочате в пустелі, було продовжене в обітованій землі в умовах, що сприяли формуванню добрих звичок. Люди не скупчувалися у містах; кожна родина мала своє земельне володіння, що приносило всі необхідні для здоров'я благословення простого, незіпсованого життя6Там же, с. [280].ХР 105.4
Вплив середовища на характер Йоана. Йоан Хреститель, предтеча Христа, отримав початкове виховання від батьків. Переважну частину життя він провів у пустелі... Йоан відмовився від задоволень і розкоші міського життя, обравши сувору школу пустелі. Усе, що оточувало його, сприяло формуванню таких звичок, як простота і самозречення. Перебуваючи далеко від галасливого світу, він навчався від природи, засвоюючи уроки божественного відкриття і Провидіння... З дитячих років він пам'ятав про місію, що чекала на нього, і прийняв цей святий обов'язок. Самотність пустелі була для нього бажаним притулком, втечею від суспільства, наскрізь просякнутого підозрілістю, невір'ям і нечистотою. У боротьбі зі спокусами він не покладався на власну силу й уникав постійного контакту зі злом, щоб не втратити відчуття його надзвичайної гріховності7Свідоцтва для Церкви, т. 8, c. [221].ХР 106.1
Інші достойні мужі, що зростали у сільських оселях. Те саме можна сказати про переважну більшість найкращих і найблагородніших мужів усіх часів. Прочитайте історії з життя Авраама, Якова та Йосифа; Мойсея, Давида і Єлисея. Дослідіть життя мужів пізнішого періоду, котрі, обіймаючи відповідальні посади, були гідними виявленого їм довір'я.ХР 106.2
Як багато з них виховувалися у сільських оселях, не маючи уявлення про розкіш. Їхня молодість не проходила в розвагах. Багатьом доводилося боротися з бідністю й нестатками. Вони рано привчилися до праці, а їхнє активне життя на свіжому повітрі сприяло зміцненню та шліфуванню здібностей. Змушені покладатися на власні сили, вони навчилися боротися з труднощами і долати перешкоди. Виховуючи в собі мужність і наполегливість, вони також вчилися бути впевненими у своїх силах та володіти собою. Захищені значною мірою від лихого товариства, вони знаходили втіху в простих задоволеннях і здоровому спілкуванні. Ці мужі віри були невибагливими у своїх смаках і стриманими у звичках. У житті вони керувалися Божими принципами і зростали чистими, сильними і правдивими. Покликані до виконання справи свого життя, вони віддали їй усі фізичні й розумові сили, бадьорість духу, здатність планувати і виконувати те, що накреслено, й наполегливо опиратися злому; все це зробило їх могутньою доброю силою у світі8Служіння зцілення, c. [365].ХР 106.3