7 вересня. Боротьба за нас

“Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, — як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі” (Об'явл.3:21).ЩМП 263.1

Ці слова сказав Той, Хто зайняв на хресті наше місце, і є Гарантом нашого спасіння. У цих словах Божественний Голова Церкви, найбільший з повелителів, указує Своїм послідовникам на Своє життя, на Свою важку працю, самозречення, боротьбу і страждання, які Він переніс, незважаючи на презирство, глузування, образи і знущання людей. Він указує на шлях до Голгофи і на сцени розп'яття, щоб надихнути Своїх послідовників боротися за нагороду, обіцяну всім переможцям (Рев'ю енд Геральд, 24 липня 1888 р.).ЩМП 263.2

Люди не сприймають План спасіння належним чином. Вони не розуміють його і не прагнуть зрозуміти. Його незаслужено спрощують, тоді як для відновлення зв'язку людини з Богом було потрібне втручання самого Всемогутнього... Зодягнувши Свою Божественність у людську природу, Христос прославив людство, піднявши його моральну цінність до безмежної висоти. Яка велика поблажливість Бога і яка незрівнянна милість Його Єдинородного Сина!..ЩМП 263.3

Люди настільки сліпі духовно, що часто намагаються звести нанівець дію Божого Слова. Ставлячи на перше місце свої традиційні релігійні догми, вони заявляють, що метою великого Плану викуплення було скасування Закону Божого, позбавлення його сили, тоді як Голгофа є найбільшим свідченням на користь незмінності Закону Єгови. Нам необхідно порівнювати стан свого характеру з великим моральним мірилом праведності. Кожному, хто називає себе послідовником Христа, потрібно досліджувати своє життя і характер для виявлення своїх гріхів, які ображають Бога, ганьблять Його ім'я і закривають світло Його Духа, знищуючи в душі першу любов.ЩМП 263.4

Перемога досягається вірою і послухом... Самозречення і самопожертва не обмежується тільки століттям мучеників. У наші дні за кожного з нас ведеться боротьба за допомогою витончених спокус, помилкових вчень, прихильності до всього земного, серед помилкової впевненості у своїй безпеці без Бога, виправдань власної гордості, пожадливості й аморального життя. Чи встоїмо ми в цьому Божому випробуванні? (Рев'ю енд Геральд, 24 липня 1888 р.).ЩМП 263.5