8 вересня. Довіра під час труднощів

“Знаємо, що тим, які люблять Бога, які покликані за Його передбаченням, все сприяє до добра” (Римл.8:28).ЩМП 264.1

Християнська надія будується не на піщаному фундаменті почуттів. Ті, котрі чинять, виходячи з Небесних принципів, споглядатимуть славу Божу; у труднощах і скорботі їх заспокоюватимуть сповнені надії слова обітниці. Вони віддаватимуть честь Богові, яким би темним не здавався їх життєвий шлях. Переживання і труднощі лише дадуть їм можливість виявити щирість своєї віри і любові до Бога.ЩМП 264.2

Коли депресія пригнічує душу, це не означає, що Бог змінився. Він “учора, сьогодні й навіки Той Самий!” (Євр.13:8). Коли ми відчуваємо теплі промені Сонця Праведності, то впевнені в Божій прихильності до нас. Однак, якщо насуваються хмари, нам не потрібно почувати себе покинутими. Наша віра повинна долати морок зневіри... Необхідно постійно пам'ятати, що Христос незмінно милостивий до кожного з нас. Не забувайте Його уроки любові. Наша віра має бути подібною до віри Йова, щоб і ми могли вигукнути: “Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!” (Йова 13:15). Нам слід покладатися на обітниці нашого Небесного Отця і згадувати про Його ставлення до нас і до Його слуг у минулому, бо “тим, які люблять Бога, які покликані за Його передбаченням, все сприяє до добра”.ЩМП 264.3

Найтяжчі переживання в християнському житті можуть виявитися найбільш благословенними. Болісні переживання похмурих днів можуть загартувати характер і віру людини для протистояння нападкам сатани і здолання жорстоких випробувань у майбутньому. І тоді віра наша виявиться ціннішою за золото. Нам слід мати незмінну впевненість у Господі, якої не похитнуть жодні спокуси і докази обманщика. Тому всім своїм серцем покладайтеся на Бога в Його Слові...ЩМП 264.4

Віра відкриває нам живого Бога, Який незмінно присутній поруч з нами. Коли ми живемо, постійно споглядаючи Його славу, то все більше й більше осягаємо красу Його характеру. Наше єство знаходить силу і стійкість у духовній боротьбі, бо ми дихаємо атмосферою Неба й усвідомлюємо, що Бог поряд... Нам належить жити, усвідомлюючи близьку присутність Безмежного (Рев'ю енд Геральд, 24 січня 1888 р.).ЩМП 264.5