23 вересня. Перевага молитви на самоті

“Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище” (Псал.61:9).ЩМП 279.1

Наші молитви повинні вирізнятися глибоким усвідомленням особистої потреби і великим бажанням отримати те, що просимо, інакше вони не будуть почуті. Проте нам не слід засмучуватися і припиняти молитися через те, що ми не отримуємо відповідь негайно. “Царство Небесне здобувається силою, і ті, що застосовують силу, здобувають його” (Матв.11:12). У цих словах Ісуса слово “сила” означає святу ревність, подібну до тієї, яку виявив Яків. Нам не потрібно намагатися виставляти перед Богом свої почуття, але тихо і наполегливо скеровувати свої прохання до престолу благодаті. Нам необхідно упокорити свою душу перед Богом, визнати свої гріхи і наближуватися до Бога вірою. Божий намір полягає в тому, щоб ми зрозуміли, що Він любить нас і співчуває нам, а також, як ніхто, знає наше майбутнє. Тому важливо пам'ятати, що Він ліпше за нас знає, яка відповідь на нашу молитву буде кращою для нас у перспективі вічності. Метою нашої молитви має бути прославлення Бога, а не прославлення себе...ЩМП 279.2

Бог шанує нас тим, що показує, як високо Він оцінив нас: ми куплені дорогою ціною — ціною крові Божого Сина. Коли Його сини і дочки будуть свідомо слідувати Божому Слову і молитися, у відповідь на їхні молитви Він посилатиме Свої благословення, які незмінно будуть спочивати на них. “Тому-то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!” (Йоіла 2:12, 13) (Рев'ю енд Геральд, 9 лютого 1897 р.).ЩМП 279.3

У молитві на самоті людині необхідно відкрити свою душу Богові... Яка дорогоцінна особиста молитва — душа безпосередньо спілкується з Богом! Тільки Господь, до Якого звернені молитви, повинен чути, про що ми молимося у своїй таємній молитві! Ніхто інший не повинен чути, про що ми просимо у Бога. Спокійно і водночас ревно наша душа повинна линути до Бога. У таємній молитві ми будемо відчувати ніжний вплив, який походить від Того, Хто бачить потаємне, чиє вухо відкрите для молитов, що виходять з нашого серця (Наставник молоді, З листопада 1898 р.).ЩМП 279.4