“Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоб бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від сотворення світу” (Івана 17:24).ЩМП 381.1

Божу любов неможливо виміряти і порівняти з чимось. Вона безмежна... Коли ми роздумуємо про велич і славу Христа, то бачимо, наскільки великою була Його любов, через яку Він приніс Себе в жертву на Голгофському хресті заради викуплення грішного світу. Ця тема буде наповнювати серця викуплених захопленням і здивуванням протягом нескінченної вічності. Але чому б нам не почати роздумувати про неї вже тут, у цьому світі?..ЩМП 381.2

О, таємниця Божества — Бог, що з'явився у тілі! Ця таємниця поглиблюється в нашому розумінні в міру того, як ми все більше роздумуємо про неї. Вона неосяжна, і все-таки люди дозволяють тимчасовому і земному переривати ці слабкі спроби смертних людських розумів осмислити велику таємницю боговтілення, затуманити погляди, спрямовані на Ісуса, і відволікти їх від роздумів про Його незрівнянну любов... Як ми можемо захоплюватися земним і порожнім, водночас не звертаючи уваги на сцену Голгофського хреста і самовідданої любові, яка відкрилася в смерті дорогоцінного Божого Сина?..ЩМП 381.3

Він упокорив Себе і добровільно переніс страждання, щоб привести грішних і невдячних дітей до дому їхнього Батька. О, благословенний Отчий дім я не можу собі дозволити втратити його! Якщо я удостоюся разом з іншими спасенними бути в Божому Царстві, то постійно проникатиму в нові глибини Плану спасіння. Любов Отця і Сина розкриється перед усіма спасенними в небаченій красі, і вони будуть дедалі глибше й глибше осягати її в міру все більшого розуміння. Тоді пісні хвали протягом усієї вічності линутимуть з уст спасенних. Він полюбив нас, Він віддав Своє життя за нас. Тому всю вічність у наших відновлених тілах, із небаченими можливостями, чистими серцями й устами ми будемо оспівувати багатство викупної любові Христа. На Небі не буде жодного страждаючого, не буде жодного невіруючого, якого було би потрібно переконувати в реальності вічності, не буде жодних забобонів, які потрібно виривати з корінням. Там усі будуть сприйнятливими до любові, що перевершує людське розуміння. Там пануватиме спокій, безтурботність і вдячність Богові. Там Ісус буде водити спасенних до зелених пасовищ і живих потоків води, які прикрашають Боже місто (Лист 27, 1890 р.)ЩМП 381.4

30 грудня. Перед нами вічність