Особистий досвід щодо порад дітям

Деякі матері непослідовні в поводженні зі своїми дітьми. Часом вони поблажливо ставляться до того, що завдає їм шкоди, а іншого разу відмовляють у невинних задоволеннях, які можуть сповнити щастям дитяче серце. Чинячи так, вони не наслідують Христа. Господь любив дітей, розумів їхні почуття, поділяв їхні радощі та співчував у їхніх переживаннях. (Служіння зцілення. С. 389, 390).CChUk 291.3

Коли діти проситимуть дозволу провести час у якійсь компанії або взяти участь у якихось розвагах, скажіть їм: «Я не можу вам цього дозволити; сідайте ось тут, і я поясню вам чому. Я виконую працю для вічності й для Бога. Бог дав мені вас, довіривши моїй опіці. Для вас, мої діти, я займаю місце Бога; тому повинна пильнувати вас, бо змушена буду дати звіт у Божий день. Невже ви бажаєте, щоб поряд з іменем вашої матері в небесних книгах було записано, що вона не виконала свого обов’ язку щодо власних дітей і дозволила ворогові увійти й посісти те місце, яке повинна займати? Діти, я хочу вказати вам на правильний шлях, і якщо після цього ви відвернетеся від своєї матері й станете на шлях зла, ваша мати залишиться чистою, але вам доведеться постраждати за свої гріхи».CChUk 291.4

Так я говорила зі своїми дітьми, і перш ніж я встигала за-кінчити, вони зі сльозами на очах просили мене: «Помолися за нас». Я ніколи не відмовлялася молитися за них. Я ставала поруч із ними навколішки, і ми разом молилися. Поклавши їх спати, я, бувало, усю ніч, поки на небі не сходило сонце, благала Бога, щоб Він розвіяв ворожі чари і я могла здобути перемогу. Хоч це коштувало мені безсонних ночей, усе ж таки я почувалася щедро винагородженою, коли діти, обіймаючи мене за шию, говорили: «О, мамо, ми такі раді, що ти не дозволила нам піти туди, куди ми хотіли. Тепер ми розуміємо, що це обернулося б для нас бідою”.CChUk 292.1

Батьки, так повинні чинити і ви. Виконуйте цю працю, якщо бажаєте зберегти власних дітей для Царства Божого. (Християнська родина. С. 528, 529).CChUk 292.2

Ніколи в цій країні чи в інших країнах молодим людям не може бути дане належне виховання, доки вони не пере-буватимуть далеко від великих міст. Звичаї та спосіб життя у великих містах роблять розум молоді непридатним для сприйняття істини. (Основи християнської освіти. С. 312).CChUk 292.3