Перед ким треба визнавати гріхи?

Люди, котрі намагаються виправдати або приховати власні гріхи, дозволяючи їм залишатися в записах небесних книг невизнаними й непрощеними, будуть переможені сатаною. Чим більш піднесене визнання їхньої віри, чим почесніше становище вони займають, тим жахливіші їхні дії в очах Божих, тим певніша перемога їхнього великого противника. Хто відкладає своє приготування до Божого дня, ті не зможуть зробити цього під час скорботи або в якийсь подальший час. Справа всіх таких є безнадійною. (Велика боротьба. С. 620).CChUk 382.1

Від тебе не вимагається визнавати гріхи перед тим, хто не знає про твій гріх і помилки. Ти зовсім не зобов’язаний сповідуватися публічно — це дасть змогу невіруючим трі-умфувати; натомість, згідно зі Словом Божим, визнавай свій гріх, перед ким це доречно робити, хто не скористається твоїм переступом, і нехай вони помоляться за тебе, а Бог прийме твій учинок та зцілить тебе. Заради власної душі послухайся й виконай ґрунтову роботу для вічності. Відкинь свої гордість і марнославство та сумлінно виконай роботу. Повернися до кошари! Пастир чекає, щоб прийняти тебе. Покайся і роби попередні діла, тоді знову знайдеш милість у Божих очах. (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 296).CChUk 382.2

Христос — ваш Викупитель; Він не скористається вашими принизливими визнаннями. Якщо ваш гріх приватного характеру, сповідуйте його перед Христом, єдиним Посе-редником між Богом і людиною. «А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа — Праведника» (1 Івана 2:1). Якщо ж ви згрішили, утримавши від Бога належне Йому — десятини й приношення, визнайте свою вину перед Богом і церквою та прислухайтеся до Його повеління вам: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці” (Мал. 3:10). (Поради щодо здоров’я. С. 374).CChUk 382.3

Божі діти мають діяти з розумінням; не можна заспо-коюватися доти, доки не будуть визнані всі відомі гріхи. У такому разі їхній обов’язок і перевага — вірити, що Ісус приймає їх. Вони не повинні чекати, доки інші проб’ються крізь темряву і здобудуть для них насолоду перемоги. Ця насолода триватиме тільки до закінчення зібрання. Однак Богові треба служити з принципу, а не з почуттів. Уранці й увечері здобувайте перемогу для себе у своїй родині. Нехай ваша щоденна праця не завадить вам у цьому. Знаходьте час для молитви і, коли молитеся, вірте, що Бог чує вас. Моліться з вірою. Ви не завжди можете отримати негайну відповідь, а це означає, що ваша віра зазнає випробування. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 167).CChUk 383.1